Людина йде на зустріч, засинає або грає з дітьми. А через мить її життя обривається. Без причини, без діагнозу, без попередження. Це — синдром раптової смерті. Лікарі роками розводять руками. Але сьогодні з'являється приголомшлива гіпотеза. Що, якщо причина — не хвороба серця в класичному розумінні, а коротке замикання в системі управління самим життям? Що, якщо хтось відключає сигнал між мозком і серцем? І цей «хтось» має електричний заряд і вміє приховуватися.
Чи існує зв'язок між мікро- та нанопластиком і синдромом раптової смерті?
Як ми знаємо, ключовою властивістю пошкоджуючої дії нанопластика є електростатичний заряд, який він несе на своїй поверхні. З цієї причини нанопластик здатний порушувати передачу електричних імпульсів між клітинами. В результаті спотворюються команди, що визначають роботу органів і узгодженість всього організму.
Синдром раптової смерті у дорослих залишається однією з найтривожніших і незрозумілих медичних загадок. Здавалося б, ніяких ознак хвороби немає, але життя людини несподівано переривається, залишаючи лікарів і близьких без відповіді на питання «Чому?» За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я,
раптова серцева смерть щорічно забирає близько 5 (п'яти) мільйонів життів у всьому світі. У Європі та США вона становить до 20 % (двадцяти відсотків) випадків смерті дорослих від серцево-судинних захворювань.
Традиційно головними причинами називали приховані кардіологічні захворювання — ішемічну хворобу серця, аритмії, кардіоміопатії. Але в останні роки увагу дослідників все частіше привертає новий фактор ризику — вплив мікро- і нанопластику.
Для того, щоб зрозуміти, як нанопластик може послужити тригером процесів, які можуть привести до раптової смерті, давайте згадаємо, що він може робити.
Як ми знаємо, ключовою властивістю пошкоджуючої дії нанопластика є електростатичний заряд, який він несе на своїй поверхні. З цієї причини нанопластик здатний порушувати передачу електричних імпульсів між клітинами. В результаті спотворюються команди, що визначають роботу органів і узгодженість всього організму.
Оскільки #електростатичний #заряд #нанопластику також здатний порушувати роботу #мітохондрій у кожній клітині і призводить до дефіциту енергії, запалення і загибелі клітини, найбільший ризик виникає для найбільш енерговитратних органів — мозку і серця. Збій у роботі саме цих органів може бути причиною синдрому раптової смерті.
Наш мозок керує диханням і роботою серця через нервові імпульси. Якщо нанопластик блокує або спотворює ці сигнали — дихання зупиняється або серце перестає битися.
І цей збій не випадковий: це результат накопичення збоїв, тобто сигнали від серцево-судинного центру мозку стають все більш спотвореними і нестабільними, крок за кроком порушується передача електричних імпульсів всередині серцевого м'яза. Спочатку це проявляється аритміями — серце б'ється занадто швидко, занадто повільно або хаотично. Якщо збої в роботі серця накопичуються і досягають критичного рівня, його ритм повністю порушується, і серце зупиняється. Для оточуючих це виглядає як раптова зупинка, хоча збої накопичувалися поступово.
Схожий процес відбувається і з диханням: сигнали від дихального центру мозку, під дією статичного заряду нанопластика, стають все більш спотвореними або нестабільними. Коли критичний поріг досягається і команди від мозку зовсім не проходять, дихання повністю зупиняється.
Тобто «раптова смерть» — це результат поступового порушення регуляції роботи серця і дихання, що в один момент призводить до точки неповернення.
Поки ми займаємося своїми повсякденними справами, будуємо плани на майбутнє, нанопластик безперервно руйнує наш організм клітина за клітиною.
Страшно усвідомлювати, наскільки сильно нанопластик здатний впливати на людину. І ще страшніше розуміти, що ми не можемо це контролювати — він потрапляє в наш організм постійно: з повітрям, водою, їжею. І це вже стало нашою реальністю.
Сьогодні відомо, що нанопластик здатний порушувати роботу дихального і серцевого центрів мозку, викликати збої в серцевому ритмі, бронхоспазм і набряк легенів. Все це може призвести до раптової смерті. Але, мабуть, найтривожніше — це те, як мало ми все ще знаємо. Дослідження нанопластику тільки почалися, і ми лише починаємо усвідомлювати справжній масштаб цієї загрози.
Але не помиляйтеся: все, що ви почули, — не фантастика. Це реальні біологічні механізми, які здатний запустити електростатично заряджений нанопластик. Він вражає всі системи нашого організму, сприяє розвитку хронічних захворювань і може навіть стати причиною раптової смерті. Але його вплив поширюється і на майбутні покоління: нанопластик вже впливає на наших дітей — і навіть на нашу здатність давати нове життя.
Коли загроза перестає бути хворобою, а стає фізичним порушенням сигналу в нашій нервовій системі, усі звичні засоби захисту здаються марними. Не можна вилікуватися від «короткого замикання». Але можна зрозуміти, що його викликає, і спробувати запобігти. Фільм Nanoplastics. Threat to Life | ALLATRA Documentary показує цей механізм у всій його жахливій деталізації. Подивіться його, щоб зрозуміти: найбільша небезпека — не в болю, а в тиші. У тиші, що настає, коли електрика життя зупиняється. https://www.youtube.com/watch?v=BVap0MdbCZg&t=11472s
