Що слухали в Європі 24-30 серпня
Щодня і щоночі у світі пишеться маса цікавої музики, яка майже ніколи не потрапляє в ефіри поза межами своїх країн. Нерідко там трапляються абсолютно хітові речі, талановито й мистецьки зроблені. Кожного тижня будемо відбирати по 10 таких оригінальних новинок у наш плейлист, мандруючи чартами Європи та її околиць.
Португалія. Chico da Tina - PEGA OU LARGA
Хоч назва нового релізу Chico da Tina звучить як ультиматум «Бери або йди» (у грубшій інтерпретації – «Лишайся або забирайся»), жодної агресії він не несе. Chico виносить питання руба, але до відповіді ставиться по-філософськи. Навіть трохи пофігістськи. Чого розводити проблему з любовної драми? У Португалії на заведено напружуватися без вкрай серйозних приводів. От якби у всій країні пропав портвейн. То це біда. А симпатичних дівчат на їхній вік вистачить.
Німеччина. ANNETT LOUISAN - Generationen & Dämonen
За три з половиною хвилини співачка з псевдо, як у французької королеви, намагається встигнути розповісти цілу родинну сагу. Починаючі від бабусі, якій дісталося семеро дітей, війна і старий фартух – і до свого покоління, яке з найменшого стресу біжить до психоаналітика. Annett практикує свого роду німецький шансон, хоч такий жанр видається майже несумісними з базовими трендами німецької музики. Але її м’який голос та гострі тексти, які часто містять ще й другий чи третій сенс, перемагають над стереотипами.
Італія. Fabri Fibra feat. Pinguini Tattici Nucleari – Goya
На сучасних музик стільки всього тисне. Рейтинги в чартах, штучний інтелект, продюсери. У такій атмосфері ти неминуче стаєш параноїком. У кращому разі, геніальним параноїком. Як Гойя. І бажання когось прикінчити – постійне й невгасиме. Ось так описують світ шоубізнесу земляки з Бергамо – Fabri Fibra і гурт Pinguini Tattici Nucleari. «На цій сцені, якщо ти не вб'єш, ти вилітаєш. У кого найбільше куль у стволі, той здатен зайти найдалі. І всі думають, що пісня — це як пістолет», – погодьтеся, ця похмура атмосфера справді дуже нагадує полотна Гойї.
Франція. Joseph Kamel, Vitaa – Jamais
Так буває. Двоє сидять за одним столиком, можуть торкнутися одне одного рукою, а насправді відстань між ними завдовжки, як злітна смуга. У своєму першому спільному кліпі Joseph Kamel і Vitaa зобразили такі стосунки максимально наочно. Вони віддаляються, віддаляються… Аж слухач уже втомився чекати: коли ж нарешті поставлять крапку. От у мусульман, щоб розлучитися, досить тричі проголосити про це публічно. А тут вони повторюють Jamais (Ніколи) зо двадцять разів. І все одно продовжують поглядами чіплятися за партнера.
Сербія. Rouzi x Džordži – Alisija
Трек Alisija від двох молодих сербських виконавців почувається серед балканського мейнстріму приблизно так, як Аліса в Задзеркаллі: йой, що я тут роблю! Але саме на такий ефект творці й розраховували. Rouzi каже, що вони навмисно хотіли зробити щось, чого сербська сцена зазвичай не робить. А Džordži додає, що пісня навіяна ритмами bossa nova, вона як бразильська кафана посеред Бєлграда.
Румунія. Vagabundo x Luis Gabriel – Brazilia
Бразильський вайб дістався й до Румунії. Тим більше, з іменем Luis Gabriel тебе приймуть за свого хоч у Бухаресті, хоч у Ріо. На жаль, у кадрі ні того, ні іншого ми не бачимо. Кругом суцільна пустеля. Тут, схоже, втрутилося правило «Швець ходить без чобіт». Бо другий учасник дуету – Vagabundo – відомий у Румунії кліпмейкер Silviu Mîndroc. Він тільки цьогоріч почав музикувати всерйоз. А до того створив чимало яскравих роликів для різних румунських зірок. На себе – ресурсу вже не вистачило. Таке враження, що його з Луїсом вивезли кудись на пустир, дали одну камеру і 24 години часу й наказали: «Знімай».
Угорщина. MUDFIELD - Kiskacsa fürdik
Назва треку обігрує відому угорську дитячу пісеньку Kis kacsa fürdik («Маленьке каченя купається».) Але далі по тексту починається уже справжній MUDFIELD. Замість ставка – море крові. Замість сонечка – напівмертвий місяць. Замість тихої колисанки – брязкітливий, проте й мелодійний модерн-метал. 19 серпня гурт зіграв цю пісню наживо на своєму концерті в Будапешті — і публіка підхопила концепцію буквально, прийшовши з гумовими качечками, які підняли над головами під час виконання.
Грузія. Lela Tsurtsumia & Kosta Sanikidze - Ver Agisrule Rasats Dagpirdi
Понад 20 років тому Lela Tsurtsumia уперше виконала цю пісню з уже покійним Zura Doijashvili. І вона швидко стала в Грузії одним із тих шлягерів, коли ти тільки набираєш перші акорди. а вже підхоплюють за сусіднім столом. Нині Лейла презентує нову адаптацію спільно з Kosta Sanikidze. Тут багатше аранжування, дещо апдейтнули й текст. Але при цьому ніхто не робить вигляд, що старої версії ніколи не існувало. Навпаки, новий дует фактично розмовляє з піснею 20-річної давнини. Сюжет той самий: герой обіцяв ніколи не повертатися, але не встояв перед минулим коханням – і ось він знову опинився під тими ж дверима. Романтична поразка, оформлена по-кавказки елегантно.
Литва. Kastaneda ft. FSG - Viskas, ko reikia
І знову привіт з 2000-х. Тепер уже литовських. Дует Kastaneda був кумиром того покоління, що пам’ятає Чунга-чангу (це ще радянський, прости Господи, прикол ) чи виріс на естетиці Території А (це якщо проводити українські аналогії). Ну, і коли загартовані діди взяли перевірений хіт і перетворили його у ритмічний ремікс разом із молодіжним репером FSG, то вийшло те, що треба. Тобто «Все, що треба» – так воно перекладається з литовської. Хоч переклад «Віскі з корейкою» мені теж подобається.
Словенія. Senidah – Amor
Amor — це другий у кар’єрі іспаномовний сингл словенської співачки, і цього разу вона значно сильніше заграє з латиноамериканською естетикою. Пісня була створена у Мексиці чи то у спробах остаточно порвати з колишнім коханням чи то набратися сил для наступної серії. Ці стосунки вона порівнює з історією пари видатних мексиканських митців – Дієго Рівери і Фріди Кало, де пристрасть і страждання усе життя йшли пліч-о-пліч. У Senidah з її Amor така ж приключина: вона визнає, що колишній для неї, як залежність. Начебто позбулася, але знову рецидив.
