Ніде правди діти, раніше Тайлера боялися. Його слова сприймали буквально. Кожен вислів. Люди були шоковані колективом Odd Future і жахалися гасла «KILL PEOPLE BURN SHIT FUCK SCHOOL».
Тайлера звинувачували в гомофобії. Компанії боялися підписувати з ним контракти, а концертні майданчики — бронювати виступи. Йому забороняли виступати в Новій Зеландії та Великій Британії на декілька років, оскільки його тексти визнали небезпечними.
Проте з часом ставлення до нього змінилось. Odd Future розпалися, і Тайлера стали сприймати як самостійного артиста.
Він не просто змінив думку інших про себе, а й перевернув традиційні уявлення про те, яким може бути репер. До того ж він почав відкрито говорити про стосунки з чоловіками, що стало переломним моментом для тих, хто вважав його гомофобом.
Звісно його дописи про свою орієнтацію сприймали як жарт, мовляв, «та це ж просто Тайлер, він завжди такий». Він навіть одного разу написав: «Я намагався вам відкритись вже 4 дні, а всім пофіг, ахахах».
Що ж, альбом IGOR лише в черговий раз доводить, що це не жарт.
Кендрік Ламар навіть похвалив його за щирі почуття, які він описує й загалом за бажання «співати свою правду», коли Тайлер дав йому послухати цю платівку. Що, між іншим, надихнуло репера написати пісню «RUNNING OUT OF TIME».
А композицію «Earfquake» співак волів віддати Джастіну Біберу:
«Я хотів, щоб він її взяв, але не склалося. Тоді я попросив його записати бек-вокал, але нічого не вийшло».
До слова, назвати пісню «Earfquake» його буквально підштовхнув землетрус, який стався під час запису цієї композиції. Тоді ж він вирішив змінити «th» на «f».
Тим не менш, навіть після відмови Бібера Тайлер шукав, кому б віддати цю пісню. Він звернувся до Ріанни з тим самим проханням. Утім, безрезультатно.
«Я намагаюся відправляти пісні різним артистам, і це не спрацьовує», — говорить Тайлер.
Тобто попри свою популярність, він залишався аутсайдером, який благав, щоб його сприймали серйозно. Бо, як каже Тайлер, «IGOR балансує між безглуздістю, гумором і мистецтвом. Я завжди маю бути обережним, щоб це не спотворило всім сприйняття. Це мистецтво».
За кілька років до релізу альбому він збирав фото дівчат з певним типажем, який йому подобався: «З шарфом, в крутому піджаку. Мені не вистачає волосся, щоб доповнити цей силует. І я подумав: блін, якби я був білою жінкою в Данії…».
Ці думки він збирав докупи і потрохи вимальовував образ, який став натхненням для альбому IGOR. Так з‘явився блондин з чашоподібною стрижкою і елегантним костюмом, котрий дає Тайлеру свободу спрямовувати свої химерні творчі імпульси у щось дуже специфічне. Він дозволяє йому виконувати «moonwalk», танцювати яскраві хореографічні номери чи солодко співати.
Хоча, можливо, співак надихався персонажем, на ім'я Igor, який часом зустрічається в готичних історіях, тому його око, здається, деформоване. Або ж обидві сторони обличчя Тайлера відрізняються, позаяк правий бік символізує бездоганність (любов, невинність), а ліве — презирливість. Його око ніби з образою дивиться кудись вбік. Це натякає на те, що є людина, яку кохав Тайлер, але ця любов не була взаємною.
Щось подібне було з обкладинкою альбому «Flower Boy», де Тайлер повністю відвернувся від камери, ніби соромлячись того, ким він є насправді. Тоді образ «садової повітки» (з англ. Garden Shed) використовувався як алюзія на приховування своєї сексуальної орієнтації.
Однак тепер Тайлер впевнено дивиться прямо в камеру. Він почувається повноцінно, впевнено («Gon' let the world know 'cause I ain't got no shame»).
На альтернативній обкладинці зображений портрет Тайлера в яскраво-зеленому піджаку, який носить різні прикраси.
«Минуло кілька місяців, перш ніж він нарешті написав і запитав:"Чи можемо ми зв’язатися у FaceTime?" Ми зідзвонилися того ж тижня, і він розповів, що працює над проєктом і хоче, щоб я зробив його портрет. Це було досить розпливчасто: він не уточнив, для чого саме йому потрібен цей портрет. Сказав лишень, що це, можливо, буде книга. Тож ми деякий час узгоджували деталі, я надсилав йому різні версії малюнка протягом двох тижнів. А в суботу він написав мені й запитав: "Ти не проти, якщо я використаю цей портрет для обкладинки мого альбому?" Тож я дізнався, що це буде обкладинка альбому лише за 3 дні до релізу платівки», — сказав митець Льюїс Россіньоль, який раніше малював абстрактні портрети для Тома Йорма і Девіда Лінча.
У Льюїса запитали, чим він надихався, коли створював цей малюнок, на що він відповів: «Тайлер сам надіслав мені фото, за якими я мав працювати. Це був знімок, де він носив світлу перуку, окуляри, костюм і золоті зуби. У нього вже було чітке бачення того, якою має бути ілюстрація. Я довго працював над деталями, які він хотів би бачити у фінальному варіанті».
Хоча цю роботу виконував Россіньоль, у фінальному зображенні є й елементи, намальовані самим Тайлером.
«Я часто додаю текст у свої роботи, але слово «Igor» з’явилося на обкладинці лише в останній момент, коли Тайлер сказав, що так називатиметься альбом. Я не знаю, що означає це слово, але якщо подивитися на піджак, який він носить на ілюстрації, там можна помітити написи Тайлера, які він надсилав мені», — каже митець.
Россіньоль зазначив: «Ці замітки власноруч зробив Тайлер. А ще вгорі є маленькі зірки, які він намалював. Він навіть надіслав мені кілька сторінок зі свого скетчбука і сказав: "Можеш додати щось з цього, якщо захочеш". Тож у цій роботі є частинка самого Тайлера. Мені приємно дивитися на цей малюнок і усвідомлювати, наскільки це була спільна робота, адже він вклав у неї багато ідей. Майже всі інші мої проєкти — це повністю моя творчість».
Він додав: «Я зазвичай малюю лише для себе, і все, що публікую, на 100% моє. А тут відчуття інше. Я б сказав, що ця робота десь 70% моя і 30% Тайлера. Він запропонував багато крутих ідей. Це унікальне відчуття, тому що я можу бачити його думки у своїй роботі. І, звісно, як фанат Тайлера, я просто вражений тим, що він доклав чималих зусиль до цього проєкту».
