Світло гасне в кожній хаті,
Настає вже темна ніч.
Тільки я не хочу спати,
Думки різні в голові.
Я лежу дивлюся в стелю,
І міркую як я жив.
Чи нікого не образив?
Скільки я добра зробив?
Що про мене скажуть діти,
Коли виростуть вони?
Чи виховував як треба?
Чи усіх теплом зігрів?
Сон не йде як не стараюсь,
Тихо встану, одягнусь,
І піду я прогуляюсь,
Під зірками я пройдусь.
Тиха вулиця зустріне,
Без машин і метушні.
Місяць вийшов із-за хмари,
Освітив все навкруги.
Сивий місяць і я сивий,
Не повернеш ті роки.
Коли юний і веселий,
По цих вулицях ходив.
От дивлюся вже світає,
Стріну ранню я зорю.
Сплять тумани над рікою,
Ранню тишу я люблю.
Верещако Сергій.
