Харків, друге за розміром місто України, наразі є головною ціллю Кремля. Починаючи з початку 2024 року, його бомбардування, спрямоване на експлуатацію обмежених запасів України боєприпасів ППО, стало основним фокусом російської кампанії з метою тероризування цивільного населення та знищення важливої інфраструктури.
Друге місто України, Харків, на даний момент є головною метою Кремля. З початку 2024 року Харків став головною метою російської бомбардувальної кампанії, яка намагалася використовувати обмежені запаси протиповітряних боєприпасів України для тероризування цивільного населення та знищення важливої інфраструктури.
Путін не обмежується лише ракетами та безпілотниками для досягнення мети здійснення депопуляції Харкова. Останнім часом Росія також розпочала складну інформаційну кампанію, яка спрямована на посилення паніки та невизначеності серед населення міста за допомогою агресивної пропаганди та дестабілізуючої дезінформації.
Харків перебуває на передовій війни з моменту розпочатку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року. Розташований приблизно за півгодини їзди на автомобілі від російського кордону, місто було однією з перших цілей російської армії та стало свідком важких боїв у весняний період 2022 року. Після успішної контрнаступальної операції України у вересні 2022 року, яка звільнила більшість Харківської області та відігнала російські війська далі від самого міста, населення Харкова зросло.
З затримками в надходженні військової допомоги від США, що призводить до зростаючих прогалин у ППО України, Росія посилила бомбардування Харкова з початку 2024 року. Серія ударів у березні знищила головні підстанції міста, що призвело до енергетичної кризи та масових перебоїв у електропостачанні. У середині квітня мер Харкова Ігор Терехов попередив, що місто тепер знаходиться під загрозою стати "другим Алеппо", моторошне посилання на місто в Сирії, частково зруйноване майже десять років тому в результаті бомбардування російськими та сирійськими урядовими силами.
Широке використання високо плануючих бомб подальше погіршило ситуацію та додало психологічного навантаження на населення Харкова. Одним із найостанніших ударів було зруйнування телевежі Харкова, важливого елемента місцевої комунікаційної інфраструктури.
Ескалація бомбардувальної кампанії Росії супроводжується значним інформаційним наступом. Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров - говорить публічно про наближену кампанію по захопленню міста. У квітні Лавров зазначив "важливу роль" Харкова у планах Володимира Путіна створити демілітаризовану "санітарну зону" всередині України.
Це повідомлення підтверджується через контрольований Кремлем медіапростір Росії. Пропагандистка Кремля Ольга Скабєєва аргументувала, що патріотичні журналісти мають зображувати бомбардування Харківської області не як доказ російської агресії, а як частину зусиль з встановлення "санітарної зони" вздовж українського кордону з Росією.
Заяви від представників російського уряду щодо потреби знищення та депопуляції Харкова супроводжувалися постійним потоком подібних розмов у соціальних мережах. З початку 2024 року стали помітними зростаючі ознаки координованої кампанії з переповнення онлайн-інформаційного простору залякливими та тривожними повідомленнями, що пропагують ідею того, що Харків незабаром стане необжитою сірою зоною.
Роль соціальних мереж у інформаційному наступі Росії проти Харкова не може бути переоцінена. Платформи, такі як Telegram, TikTok і X, стали полем битви для конкуруючих наративів і служать платформами для ретельно організованої російської пропаганди. Групи облікових записів, які підтримують Кремль, часто займаються інтенсивним просуванням ключових пропагандистських повідомлень.
Серед них - ствердження про безнадійність військового становища України, неспроможність української держави захистити своїх громадян, і ймовірність того, що Харків зазнає такої ж долі, як Маріуполь.
Інформаційний наступ Росії має сильний склад дезінформації. Це включає поширення фальшивих заяв, які, як стверджується, випустила українська влада.
Складні фейки зазвичай подаються переконливим способом і сильно нагадують офіційні комунікації українського уряду. Вони навіть супроводжуються детальною інформацією про "безпечні маршрути евакуації". Багато мешканців Харкова вірять цій дезінформації і стають ненавмисними співучасниками в поширенні російських фейків.
Російські акаунти також беруть автентичні новини та спотворюють їх таким чином, щоб маніпулювати громадськістю та максимізувати паніку. Наприклад, серія запланованих евакуацій з конкретних поселень бойової лінії була перепакована кремлівськими тролями як повна евакуація всіх районів Харківської області.
Крім фальшивих оголошень уряду та свідомих спотворень, облікові записи в соціальних мережах, пов'язаних з Кремлем, також активно поширюють маніпулятивне відео. Одне з останніх широко поширюваних відео має вигляд довгих черг машин, які евакуюються з Харкова, при цьому оголошується, що "відбувається втеча" із "зруйнованого" міста. Однак це відео пізніше було розкрито як архівна зйомка, зроблена в перші дні вторгнення навесні 2022 року.
Кампанія дезінформації Росії має на меті сіяти страх і плутанину серед населення Харкова, - каже місцева мешканка Наталія Зубар, яка очолює Службу моніторингу Майдану. "Дезінформація затуманює судження людей, призводить до емоційних реакцій та стресу", - вона зауважує. "Це сприяє нестабільності і ставить додаткові тягарі на обмежені ресурси, які потрібні для оборони міста і вирішення зростаючої гуманітарної кризи, яку Росія створює".
Чиновники Харкова та громадські організації добре усвідомлюють інформаційний наступ Росії. Зараз триває робота з розкриття фальшивої інформації та зменшення вразливості міста перед інформаційними атаками. Ці зусилля включають систематичне розкриття фальшивих тверджень, а також інформування мешканців міста про тактику інформаційної війни Росії та навчання їх способам виявлення та протидії дезінформації. Стреси та напруга емоційного середовища в сучасному Харкові роблять це особливо складним завданням.
Тим часом українська влада розробляють проект закону, спрямований на боротьбу з поширенням умисної дезінформації через соціальні мережі, але чи будуть законодавчі заходи ефективними.
Джерело — Аtlantic Сouncil
Друзі, допоможіть нам забезпечити подальшу роботу каналу!
Ваша підтримка надзвичайно важлива для нас. Будемо вдячні за ваші ДОНАТИ, які допоможуть нам розвиватися та надавати вам ще більше цікавого контенту.
Дякуємо за вашу підтримку!
