З 14 по 23 травня триває Універсіада з футболу. Нам вдалося відвідати матч, який відбувався 16 травня між командами Донецького національного університету імені Василя Стуса(далі ДонНУ) та Вінницьким національним технічним університетом(далі ВНТУ). Гра закінчилася з рахунком 3:1 на користь ВНТУ.
До місця проведення поєдинку нам довелося діставатися громадським транспортом приблизно 40 хв. Спочатку трамваєм, а потім «маршуточкою». Чому так довго? Тому що гра проходила в районі Старого міста на території Гуманітарно-педагогічного коледжу.
P.S. По-перше, ми не розраховували на те, що будемо їхати «маршуткою». В нас був чіткий план: мали дістатися до потрібного місця муніципальним автобусом, проте курсує він раз в 40 хв. І через те, що ми «трішки» запізнювалися в дію пішов «план Б» - тестування громадського транспорту Вінниці. По-друге, вийшовши з трамваю, ми зрозуміли, що всі гроші на картці, немає і гривні в кишені. На щастя, ми мали особистого гіда, який люб’язно оплатив проїзд. Особливе враження на нас справили маршрутне таксі та його водій, який, напевно, є фанатом серії фільмів «Форсаж» або просто забув, що існують гальма.
Ми вийшли на кінцевій зупинці та попрямували на стадіон, який теж знайшли не одразу (з третього разу). Потрапивши на територію коледжу, зустріли перехожого, який і вказав нам потрібну дорогу. Перше, що ми побачили це пусті трибуни. Це було дивно, адже футболісти вже знаходилися на полі та гра почалась. На 21 хв матчу рахунок відкрила команда ДонНУ. Після голкіпера ВНТУ: «С*ка, бл*ть, собєрітєсь!!!», гра стала цікавішою. Ви посмієтесь, але після цього був забитий гол - рахунок став 1:1. Перший тайм закінчився нічією. Після перерви команди знову вийшли на поле. Не пройшло й 15 хв, як команда ВНТУ знову відзначилася у воротах суперника. Після другого пропущеного голу, команда ДонНУ «посипалася»: робили підкати суперникам, вмикали акторську майстерність та тягнули час. Найбільше нам запам’яталися воротарі обох команд. Голкіпер ДонНУ вибігав із воріт так емоційно, що в нас складалося враження ніби всі польові гравці зараз «отримають на горіхи». А страж воріт ВНТУ не зраджував своїх традицій і мотивував команду гучним закликом: «С*ка, бл*ть, собєрітєсь!!!» (цікавий факт: після цих слів команда втретє вразила ворота суперника). Невдовзі гра закінчилася з фінальним рахунком 3:1 на користь ВНТУ. Після свистка головного арбітра гравці потисли один одному руки. А нас чекала далі «весела» дорога додому.
Ангеліна Главацька
Вікторія Іванець
