Кілька місяців тому Ігор Тудор дав нищівне інтерв’ю, в якому порівняв чемпіонати Франції й Італії. Пам’ятаєте цей текст? Тренер сказав, що «ПСЖ» перевершує «Інтер» і «Ювентус», а французькі команди з шостого по останнє місце набагато сильніші за відповідні команди Серії А:
«Якщо завтра зустрінуться “Емполі” та “Страсбур”, то “Страсбур” виграє з великим відривом, так само як і “Реймс” проти “Спеції”, — заявив тренер. — Коли ви граєте проти “Реймса”, ви бачите трьох-чотирьох гравців, яких хотіли б узяти до своєї команди, те саме у “Страсбурзі”. А якщо я в “Інтері” і граю проти “Емполі” чи “Спеції”, я нікого не беру з цих команд. У Франції набагато вищий темп, тому що тип гравців інший: тут вони молодші і фізично розвиненіші. Англійці, зрештою, хочуть купувати гравців з “Лор’яна”, а не гравців з Італії».
Оцінка дуже різка і суб’єктивна на межі з непрофесіоналізмом. Такі речі не порівнюють хоча б тому, що «Емполі» не грає зі «Страсбургом».
Звісно, Тудор хотів би тренувати «Ювентус», але навіщо «Ювентусу» тренер з такими поглядами, та й навіщо «Ювентус» Тудору. Після таких слів треба або лишатися в недооціненій Франції або їхати тренувати в АПЛ.
За останні тижні генератор випадкових тренерських кандидатур, які могли б очолити «Юве», увімкнувся на повну. Головним тренером команди призначають усіх підряд: Тудор, Конте, Палладіно, Італьяно, Тьяго Мотта, Де Дзербі, Гаттузо, Спаллетті, Консейсау… Перелік можна продовжувати і далі до абсурду: Дзанетті, Бароні, Каррера… Гасперіні, до речі.
Така ситуація свідчить про те, що «Юве» має визначитися, чого він хоче: амбіцій і трофеїв або команду і вболівальників. Схоже, пріоритет досі в першому.
Іще додам, що протягом цього сезону було два тренери, які змогли зібрати команду і повернути її в гру. Це Палладіно і Соуза. Палладіно сказав, що «Монца» отримала імпульс у грі саме проти «Ювентуса». Імпульс — це важливе і правильне в цьому контексті слово.
Пауло Соуза постійно говорить про те, що його роль полягає в передачі команді потрібного менталітету. Менталітету перемоги або принаймні здобуття результату.
«Я був футболістом і хотів, щоб тренер допоміг мені вдосконалюватися, — казав Соуза у квітні після матчу «Салернітани» проти «Сассуоло» (3:0), вирішального для порятунку гранатових. — Відтоді, як я опинився на тренерському боці, я знаю, що повинен жити заради моїх хлопців. Думаю, вони зрозуміли, що я пристосував свої уявлення про гру до потреби постійно набирати очки, щоб досягти безпечного місця в таблиці. Моя роль полягає в тому, щоб гравці прогресували, що має приносити задоволення їм і клубу».
Звісно, я в жодному разі не пропоную Палладіно або Соузу на тренера в «Ювентус», хоча вони й знайомі з цим клубом. Ці спеціалісти надто залучені у свої проєкти, щоб кудись зриватися і бігти. Соуза взагалі захоплений освітньою діяльністю, читає футбольні лекції молоді і тренерам-початківцям, які відвідує, до речі, і сам Палладіно. Проте цінностей, про які вони говорять, «Юве» якраз і не вистачає.
Підписуйтесь на канал “Зона трекварті.
