Черговий хлопчик — тепер не в трусиках, а з собачкою

Перед вами - типовий приклад дрібної інформаційної спецоперації росіян.

Вона не націлена прямо на підрив обороноздатності України чи перешкоджання наступальним зусиллям наших військ. Але таких операцій росіяни проводять тисячі щодня, і кожна з них у своєму маленькому сегменті працює на користь ворога. Майже у 100% випадків. І ці спецоперації добираються до найменших населених пунктів України.

Здавалося б, де Каховська ГЕС, водосховище, затоплені терени Херсонщини, а де — Гостомель. Тим більше — гостомельська фейсбук-спільнота.

А от у групі з’являється така публікація:

Що в ній поганого? Чудова публікація, про наших прекрасних дітей, і закликає світ звернути увагу на жахи, які відбуваються в Україні. Та є маленьке “але”… Кілька “але”.

Якщо пошукати копії фотографії в мережі, то виявиться, що вона вже публікувалася принаймні 2014 року:

Але дуже може бути, що й це не найраніша її публікація. Тобто бути фотографією з затопленої вчора Каховки або Нової Каховки вона не може ніяк. Напис на фото не відповідає дійсності.

“То й що? — скаже читач. — Головне ж не фотографія, а про що йдеться”.

Так? Так, але не так. І тут ми переходимо до того, чому це спецоперація росіян, і чим вона шкідлива.

Ознаки того, що це інформаційна спецоперація:

  1. Невідповідність фото й напису (підпису) — див. вище.

  2. Автор публікації. Пенсіонерка з Одеси, яка не пише нічого особистого, лише перепощує дописи інших осіб або сторінок. Цілком імовірно, що такої особи взагалі не існує, або її профіль використовують, з її відома (за гроші) чи без.

  3. Тональність допису. Автор допису намагається апелювати не до фактів, а до емоцій, причому емоцій найчутливішої аудиторії — тих, кому небайдужі тварини, діти тощо. Головна мета — домогтися максимальної кількості реакцій та поширень.

Скептично налаштований (а саме такими ви маєте бути, коли щось читаєте, слухаєте або дивитеся!) читач знову спитає:

“То й що? Хіба там щось погане?”

Загалом ні. Погано те, що через день, два, три фальшивість фотографії випливе, і росіяни нас же звинуватять у фальсифікації. Мовляв, раз фото не з Каховки, старе й фальшиве, то й не було нічого в Каховці, ніхто нікого не топив, і тварини ніякі не гинули, і діти теж.

Між іншим, про тварин — уже: росіяни заявляють, що тварини в Каховці не гинули, бо “ніякого зоопарку в Каховці немає”.

Сенс такий: “Раз українці поширюють фейки щодо цього, то де гарантія, що не фейки всі повідомлення про російські злочини? Вони все вигадують!”

Додатковий плюс для росіян: навколо кожного такого вкиду за давнім звичаєм українці почнуть “срач” (див. коментарі в нашій групі; а таких груп сотні, тисячі, і в кожній відбувається те саме). Яка вже там єдність і взаємоповага…

Не закликаю вас вірити мені як наймудрішому. Просто ставтеся до інформації критично. Перевіряйте. Зазвичай це не складно. Росіяни не стараються працювати якісно. Вважають нас дурнями. Не робіть так, щоб це виявилося правдою.

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
vk
vlad kor@vldkr

137Прочитань
0Автори
1Читачі
На Друкарні з 7 червня

Вам також сподобається

Коментарі (2)

Чудовий лонгрід.

Не згоден з автором лише в оцінці якості роботи пропагандистів: це, на жаль, треба визнати, професіонали і іноді дуже високого класу. Вони часто дуже освічені, начитані і багато хто з них добре знає українську мову.

Ось приклад мого діалогу з одним із них:

Кирило Галабурда:

У Вікіпедії написано, що Хелмно душили не в газових камерах, а в газваґенах — кому ж вірити?

Олексій:

Тому, що людей вбивали

Кирило Галабурда:

як одні пишуть, ніби вбивали камерами, а інші — як автомашинами, то значить, що не вибивали нікого. Бо презумпція невинуватості

Олексій:

Ну, вони могли пригнати й газвагени, якщо не справлялися... Та й ті, що вбивали, скільки я знаю, доведено.

Кирило Галабурда:

тоді розіп'яті хлопчики теж доведені”

Бачите: “Якщо є різночитання, тобто сумніви, і якщо є сумніви, це обов'язково брехня. Доказ у тому, що є незаперечні докази скоєного спростовується контрдоказом, що тоді і вся пропаганда противника це незаперечна правда. Існує такий прийом: "Флексія".

Щодо "хлопчика в трусиках". На думку Роберта Сапольського, цей вкід був направлений на Сенат США і тоді спрацював в організації-мішені.

Перепрошую за довгий коментар.

Вам також сподобається