Чи може мікропластик «вбити» ліси і зруйнувати «Wood Wide Web» — невидиму мережу спілкування дерев?
Уявіть: під ногами в лісі прихована величезна, жива мережа, яка з'єднує дерева в єдиний організм. Вчені називають її **Wood Wide Web** (світова павутина лісів). Це мережа міцелію (грибних ниток), яка обплітає коріння рослин і дозволяє їм обмінюватися водою, поживними речовинами, а також сигналами про небезпеку.
Рослини дійсно «спілкуються»:
- Хімічно — виділяють летючі речовини і молекули, які переносяться через міцелій.
- Електрично — передають електричні імпульси, дуже схожі на нервові сигнали у тварин. Коли одне дерево атакують комахи, сигнал тривоги може дійти до сусідів за хвилини-години, і ті починають виробляти захисні речовини.
Недавні дослідження (2025 рік) показали вражаюче: під час сонячного затемнення біоелектричні сигнали ялин (Picea abies) в лісі Доломітових Альп почали синхронізуватися заздалегідь, за кілька годин до початку затемнення. Причому старі дерева реагували першими — ніби «пам'ятали» попередні затемнення і попереджали молодняк. Це схоже на колективну пам'ять і координацію всього лісу як єдиного суперорганізму.
Але в цю тонку систему сьогодні проникає новий, невидимий ворог — мікро- і нанопластик.
Ліси стали гігантськими пилососами для пластику
Лісові крони працюють як природний фільтр атмосфери. Повітряні потоки несуть мікропластик (частинки <5 мм) і нанопластик (<1 мкм), а листя і хвоя «вичісують» їх з повітря — це так званий «ефект вичісування» (comb-out effect). Раніше це допомагало очищати повітря від пилу. Сьогодні — затримує пластик.
Дослідження (зокрема, з Німеччини, TU Darmstadt, 2025) показали:
- Мікропластик у лісових ґрунтах в основному надходить з атмосфери + опадання листя.
- Ліси — чудові індикатори глобального забруднення пластиком у повітрі.
- За десятиліття в ґрунтах накопичуються сотні тисяч частинок на м² (оцінки варіюються, але порядок — до 400 000 частинок/м² за 70 років в деяких регіонах Європи — цілком реалістичні цифри при поточних темпах).
Пластик не розкладається в ґрунті, як органіка. Він накопичується, мігрує вниз по профілю і залишається на десятиліття.
Як заряджений пластик руйнує «нервову систему» лісу
Мікро- і особливо нанопластик часто несе електростатичний заряд. Це ключова проблема:
- Негативно заряджені наночастинки легше проникають в коріння → порушують поглинання поживних речовин (особливо іонів), уповільнюють ріст коренів.
- Заряджені частинки прилипають до листя, проникають в клітини → пошкоджують **хлоропласти** (рослинні «енергостанції», аналог мітохондрій у тварин).
- Численні дослідження показують: мікропластик знижує вміст хлорофілу, погіршує фотосинтез (в середньому на 7-12% за глобальними метааналізами 2025 року), викликає окислювальний стрес, порушує транспорт електронів у фотосистемах.
Результат: рослини виробляють менше кисню і фіксують менше CO₂. Деякі частини Амазонії (особливо південний схід) вже сьогодні — джерело CO₂, а не поглинач, через вирубку, пожежі та потепління. Мікропластик додає ще один фактор стресу.
Що в результаті?
Ми поки не маємо прямих доказів, що мікропластик повністю «вимикає» Wood Wide Web. Але є всі підстави для занепокоєння:
- Порушення біоелектричних сигналів (заряд частинок може спотворювати імпульси).
- Зниження фотосинтезу і загальної життєздатності дерев.
- Погіршення здатності лісу адаптуватися до посух, шкідників, змін клімату.
Ліси вже фільтрують тисячі тонн пластику щорічно. Якщо виробництво пластику продовжить зростати, а системи очищення повітря/ґрунту не з'являться — ми ризикуємо підірвати один з головних механізмів стійкості біосфери.
Що можна зробити?
- Підтримувати дослідження з розкладання пластику в природі.
- Захищати ліси — вони поки що тримають величезну частину цього «невидимого сміття» на собі.
А ви помічали, як змінюється повітря в хвойному лісі в порівнянні з міським? Можливо, це не тільки фітонциди, але й те, що ліс поки що фільтрує наш пластиковий слід... І коли ви гуляєте лісом, скільки частинок нанопластику ви вдихаєте?
Що думаєте — наскільки серйозна загроза мікропластику для лісових екосистем?
