Сьогодні я хочу розібрати одну епічну дурість від Браяна Джонсона — того самого біохакера-мільярдера, який витрачає мільйони, щоб «зламати» старість.
Пам'ятаєте, як він нещодавно хвалився, що промиває свою кров через пластикові пакети в плазмаферезі? Типу, «я молодію, дивіться, який я крутий!» Якщо ви дивилися на це і думали, що це — суцільний цирк, то ви не помилялися. Він думає, що це врятує його від старіння, але абсолютно не враховує реальні загрози, які лізуть в нас усіх. Зараз ви зрозумієте, що тема біохакінгу виглядає як безглуздий жарт на тлі глобальної проблеми.

Виявляється, поки Брайан живе в добровільному ув'язненні від процедури до процедури, витрачає все життя, величезні гроші і купу часу, щоб нібито бути вічно молодим і здоровим, він не додумався подивитися, наприклад, у свій власний мозок!!!
Це шокує, але вже зараз у мозку майже кожного померлого знаходять приблизно 4,9 мікрограма пластику на грам тканини — це за обсягом як ціла пластикова ложка. Сьогодні наш мозок складається на 99,5% зі своєї тканини і на 0,5% — з пластику. А у людей з деменцією після смерті в мозку пластику в 10 разів більше! Замість однієї ложки — десять. Більша частина цього пластику потрапляє в мозок через дихальні шляхи.
Брайан вважає, що замінив кожну краплю своєї плазми у високотехнологічній клініці, щоб уповільнити старіння. І хвалиться успіхом, що в його 47 років його серцево-судинна система і легені як у 18-річного.
А який сенс? Якщо вся його кров, мозок і органи уражені нанопластиком, який сидить в клітинах і навіть в ДНК. Вивести його переливанням крові — та ще й з пластикового пакета? Крутий план, Браян!
А тепер до науки і фактів!
Нанопластик — це крихітні частинки пластику, менші за клітину організму і в багато разів менші за вірус.

Ці частинки — як невидимі вороги для нашого організму. Вчені з'ясували, що частинки нанопластику проникають у клітини, пошкоджуючи мембрани (оболонки клітин), мітохондрії (це «батарейки» клітини, які дають енергію) і навіть ДНК — нашу генетичну інструкцію.
Через електростатичний заряд, який здатний накопичувати нанопластик, частинки нанопластику прилипають до клітин, особливо до нейронів у мозку, викликаючи спонтанні електричні сигнали, збої в передачі інформації між клітинами або клітинну смерть.
Всередині клітини основний удар руйнівної дії нанопластика припадає на мітохондрії — які забезпечують виживання і відновлення клітини.
Мітохондрії виконують багатофункціональні завдання, визначаючи здоров'я організму, стійкість до стресу, розвиток хронічних захворювань і процеси старіння.

Думаю, цієї інформації достатньо, щоб зрозуміти, що понад 2 мільйони доларів на рік, які Джонсон витрачає на біохакінг, — це як вичерпувати воду з дірявого човна, не закладаючи величезну дірку. Нанопластик робить його біохакінг і всі його щоденні багатогодинні тортури марними і частково іронічними: скільки не бігай по доріжці, вона рухається в зворотному напрямку.
Браян, продовжуй промивати кров з пластикового пакета — хоч чимось розважиш нас на заході життя…