Вступ
Іноді виникає думка, а чому взагалі існує так багацько держав з ніби схожими народами, чому б їм не об’єднатися? Чому австрійці та голландці не хочуть увійти в склад німеччини, чом би не об’єднати до прикладу іспаномовні країни південної америки, адже вони ж такі схожі і нарешті, чому б не об’єднати усіх слов’ян, ми ж такі схожі, говоримо на схожих мовах і культури у нас доволі подібні? Чому не створити якусь слов’янську федерацію. Про це і не тільки я розповім вам у цьому довгочиті.
Пан рухи, що це таке?
Для повного розуміння картини нам варто уявно повернутись у XIX століття, бо саме тоді зароджуються сучасні народи і здобуває свою популярність націоналізм. Так, звичайно і до цього люди хотіли об’єднатися за якимись признаками, але такий конструкт як “народ” ще не був сформований.
Існували, умовно кажучи, дві течії, назвемо їх рухами “за об’єднання” і “за відокремлення”.
Рух “за відокремлення” ставив головною метою створення національної держави яка б відстоювала інтереси окремо взятого народу на політичній арені. Ми саме живемо в епоху національних держав.
Рух “за об’єднання” ставив головною метою об’єднання народностей які є подібними за якимись ознаками (мова, культура, віросповідання і т. д.). Часто ідеї цього руху використовувались для виправдання імперіялізму та експансії тієї чи іншої держави. Цей рух “за об’єднання” і є пан рухом.
Панславізм - що це таке і яка його мета?
Панславізм - це якраз один із тих пан рухів. Він прагне до об’єднання слов’ян. Сам рух був сформований наприкінці XVIII на початку XIX століть. Було дві загальні течії руху: проросійська й антиросійська.
Представники проросійської течії прагнули до об’єднання всіх слов’ян під егідою росії, так би мовити “старшого брата” який збере “сім’ю” під одним дахом.
А от представники антиросійської течії або вважають що об’єднання слов’ян повинно відбуватись під якимось іншим крилом ніж російським, або навіть що росіяни не є слов’янами і місця в такій новоствореній державі для них не знайдеться.
Рухи “за об’єднання” закінчуються погано
Зацитую одну людину(цитата може бути неточною, бо чув це твердження вже дуже давно): “Всі ці пан рухи це така х**ня. Вони ні до чого доброго не приводять. Бажано щоб кожна країна відгородилась одна від одної 10-метровою огорожею, а слов’яни так тим паче”.
І справді, в історії я не зустрічав випадків успішного об’єднання схожих народів (можливо ви знаєте такі приклади, якщо так то напишіть їх у коментарях). Народності що живуть близько один до одного зазвичай не дружать між собою, а хочуть перерізати один одного, до прикладу: серби і хорвати, серби і бошняки, албанці і македонці, серби і албанці(і це тількі в колишній югославіїі). Варто згадати про те що угорці ненавидять румунів а румуни угорців (хоч ці народи і не схожі між собою, та все ж ненависть між ними доволі ілюстративна в цьому випадку), звичайно є рух за об’єднання німців, німці не хочуть перерізати один одного, але кожного разу такий рух закінчувався погано для світу.
Єдиним відомим мені винятком є Чехословаччина яка мирно розпалась (хоча і там все не було так гладко).
Висновок
Об’єднувати народи лише тому що вони схожі це дурість, це жодним чином не йде на користь цим же народам. Внаслідок таких рухів “за об’єднання” часто втрачається культурна самобутність деяких націй, що навряд можна охарактеризувати як щось позитивне.
