Чорнобиль

Чорнобиль – ми пам’ятаємо цю дату

І застигає в жилах кров.

Чорнобиль – помирає у дитини мати

І не віддасть їй вже свою любов.

Чорнобиль – скільки в цьому слові горя,

Страждань та гірко виплаканих сліз.

Ця радіація впадає в Чорне море,

Вона таїться в ніжних стовбурах беріз.

Чорнобиль – доки будемо терпіти

Таку халатність та тяжкий урок?

Чорнобиль – помирають наші діти, яким

В житті вже не зробити перший крок.

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
ВХ
Валентина Харченко@zagadka

2Прочитань
0Автори
0Читачі
На Друкарні з 20 березня

Більше від автора

  • Вишиванка - оберіг

    Вдягну сорочку – ніби крила, В ній дух століть, в ній мудрість слова. Узором мати нагадала, Бо Україна в серці знову.

    Теми цього довгочиту:

    Вірші

Вам також сподобається

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається