Tatarigami про парелелі між війною в Судані та Україною:
У жовтні 2025 року, після приблизно 18 місяців облоги, RSF захопили Ель-Фашер, останній великий опорний пункт урядових сил у Дарфурі. Захоплення міста супроводжувалося масовими стратами, вбивствами цивільних, зокрема тих, хто намагався втекти, сексуальним насильством та іншими звірствами. Лише ООН задокументувала понад 6 тисяч убивств лише за перші три дні наступу й наголосила, що реальна кількість загиблих є значно вищою.
І далі:
Але стратегічна важливість події й те, наскільки сильно вона емоційно зачіпає пересічну людину в іншій частині світу, це різні речі.
(..)
Міжнародна підтримка може бути критично важливою, але жодна міжнародна організація чи іноземна держава не має механізму, який автоматично гарантує порятунок країни лише тому, що вона стала жертвою агресії.
Цитата в заголовку це, звісно, не він, це вже realpolitik
