!АВАРІЙНИЙ СИГНАЛ! Партійна реформа або смерть.
Серія публікацій Facebook Vira Nanivska.
Разом з Євген Дзюменко, Андрій Морозовський.
Inspired by Denys Malkov, Vyshnevetskyi Pavlo.
Рік тому я виїхала з Києва і тепер я селянка в селі Росохи Старосамбірського р-ну Львівської області.
Перед останніми виборами вдалося поспілкуватися з родичами та односельчанами про ці перші партійні вибори в місцеві органи влади. Виявилось, що серед нас не було ні одного члена чи представника якоїсь партії і ніхто не знав про інших членів партії в селі.
Один раз приїхав чоловік і попросив вийти до нього з хати(через COVID). Сказав що представляє одного з кандидатів на Голову ОТГ. “Але не подумайте чогось, я не від партії, партія не має до цього жодного відношення” - повторював він. Дав кілька листівок про свого кандидата. Дуже невпевнено хотів підтримки для свого кандидата. В мене склалося враження, що він боявся, що його десь за рогом можуть розстріляти.
Один молодий родич через інтернет та телефон зробив опитування односельчан про їх очікування від виборів та побажання до майбутньої влади.
Жахливий стан дороги в селі та доїздів до села.
Перебої електропостачання виникають щоразу, коли падає дощ, сніг або вщухає поривчастий вітер.
Відсутність у селі магазину з товарами першої необхідності сильно ускладнює життя місцевим мешканцям, особливо похилого віку.
Відсутність робочих місць, підтримки та навчання малого бізнесу змушує людей мігрувати на заробітки, що призводить до занепаду села. Створення Сільської екологічної бізнес школи допоможе розвитку малого бізнесу, який сприятиме появі нових робочих місць.
Відсутність збору та вивезення сміття завдає нищівний удар по навколишній екології.
Після закриття початкової школи виникла проблема у підвезенні учнів. Не у всіх сім'ях є власний автомобіль, а спеціальний шкільний автобус не курсує нашим селом.
Відсутність дитячих майданчиків. У селі є молоді сім'ї з маленькими дітьми, батьки яких їздять на заробітки. але жодної спортивно-розважальної інфраструктури для них не створено
Поговорили про те хто має вирішувати наші проблем.
Перші відповіді були:
– Депутат, місцевий олігарх.
Чи вони це роблять?
– Ні.
Чи можемо самі вирішити ці питання?
– Ніколи про це не думали.
Чи ми знаєм хто відповідає в районній раді за вирішення наших проблем?
– Не знаємо.
Чи існує така посада та посадові обов'язки, які можуть вплинути на вирішення цих проблем?
– Не знаємо.
Чи в бюджеті виділені гроші на вирішення цих проблем?
– Не знаємо.
Чи будь-коли якась партія намагалась вирішити наші проблеми?
– Ні, такого не було, лише особисто депутат або місцеві олігархи.
Результати виборів:
208 людей мали право голосу,
140 проголосувало,
8 партій пройшло
Питання, які виникли після виборів
Хто з новообраних депутатів буде відповідати за вирішення наших проблем?
– Не знаємо.
Чи в новому бюджеті закладено ресурси на вирішення наших проблем?
– Не знаємо.
Що це за партія за яку я голосувала/в?
– Не знаємо.
Що я знаю про цю партію?
– Нічого.
Що партія знає про мене та мою громаду?
– Не знаємо.
Що партія знає про наші проблеми?
– Напевно, нічого.
Що партія робить по відношенню до наших проблем?
– Нічого.
Як діяльність партії по вирішенню проблем відображається у фінансовому вимірі?
– Не знаємо.
Приватна оцінка виборів односельчанами:
“Насправді ніяких виборів не було - все наперед було відомо. Людям заплатили, або бюлетені були вже заповнені.”
“Я не голосував за партію, я голосував за людей - бо знав їх особисто або мене попросили за них. Я навіть не знаю які партії перемогли.”
“Партії, які були у нашому бюлетені ніякого уявлення не мають про проблеми нашого села та навіть про наше село. Партії ми бачимо лише по телевізору.”
“Агітація відбувалася лише приватно за конкретних людей, без зв'язку з партією.”
“Мені нічого не відомо про фінансову діяльність партії у вирішенні наших проблем. Завжди говорили лише про конкретних керівників господарників, які гарно нагосподарював собі та дітям, квартири, машини, землю, будинки.”
