Допомога при радіаційному ураженні

Більшість жертв ядерних та радіаційних катастроф помирають не від вибухової хвилі чи механічного ушкодження, а саме від віддалених наслідків отруєння. Тож в разі надзвичайної ситуації приорітетним завданням медиків є швидке усунення дії радіоактивних речовин на організм постраждалого на всіх етапах допомоги.

Зовнішня дезактивація найчастіше здійснюється спільно із рятувальниками та включає загальну і вторинну.

Загальна (груба) дезактивація проводиться на догоспітальному етапі. Постраждалого звільняють від одягу та зрошують все тіло водою. Якщо зараження виключно радіологічне – достатньо води; при можливості змішаного зараження (включаючи біологічне та хімічне) протоколи надання допомоги розширюються. Під час першого душу пацієнт має знаходитись в положенні «голова назад», щоб запобігти потраплянню рідини в очі, рот та ніс. Таким чином видаляється 95% зовнішнього забруднення і дозволяє перейти до госпітального етапу: пацієнта закутують в ковдру і транспортують. Якщо він знаходиться в нестабільному стані, медична допомога стає приорітетнішою за дезактивацію. При масовому ураженні постраждалі, що здатні пересуватися, можуть самостійно прийняти душ та допомогти більш важким пацієнтам.

Вторинна дезактивація — поетапне методичне обстеження окремих ділянок тіла пацієнта:

  • Рот – взяття мазків; промивання, зняття зубних протезів та виймання сторонніх тіл, чищення зубів, ясен та язика.

  • Ніс – взяття мазків; промивання з нахиленою вперед головою.

  • Очі – знеболення місцевим анестетиком; зволоження кон’юнктиви тампоном з фізрозчином (голова повернена на бік для запобігання зараження слізної протоки).

  • Вуха – взяття мазків із зовнішніх слухових каналів зволоженими тампонами; огляд на наявність перфорації барабанної перетинки; промивання теплим фізрозчином.

  • Відкриті рани – видаленння сторонніх тіл з ран, їх зволоження та закриття пов’язкою.

* - Взяття мазків забезпечує ретроспективне дослідження ступеня забруднення ділянки.

Внутрішня дезактивація включає пригнічення всмоктування і поглинання кінцевими органами, розведення та хелатування.

Пригнічення ентерального всмоктування включає промивання шлунка та блювотні засоби, вони зменшують всмоктування радіоізотопів при негайному застосуванні, але створюють ризик аспірації радіоізотопів. Використовуються препарати, що зв'язують специфічні агенти:

  • Сульфат барію — зазвичай використовується для рентгеноконтрастних досліджень, утворює незворотні зв' язки зі стронцієм і радієм; після зв'язування агенти проходять через ШКТ без абсорбції; вводиться одноразово 200 мл 100% сульфату барію.

  • Солі алюмінію та магнію - подібно до сульфату барію зв'язують стронцій, радій та фосфор; 100 мл вводять Перорально або через назогастральний зонд.

  • Берлінська лазур— зв'язує цезій, радій і рубідій; призначають 1 г перорально 3 р/день протягом 3 тижнів.

  • Активоване вугілля — може зв'язувати деякі радіоізотопи; 50-100 г вводиться перорально або через зонд; при ризику аспірації — не застосовується.

Пригнічення поглинання органами. Калію йодид - нещодавно препарат зловив хвилю уваги громадськості, адже його вважають універсальним препаратом для запобігання наслідкам радіологічної або ядерної атаки - i це неспроста. Радіоактивний йод міститься в стрижнях реакторів, тому при аварії на кшталт ЧАЕС, терористичних атаках, використанні стрижнів у пристроях розсіювання радіації (брудні бомби) він може потрапити в організм і накопичуватися в щитоподібній залозі. Калію йодид є конкурентним антагоністом радіоактивного йоду і володіє максимальною ефективністю одразу після зараження, проте є сенс прийняти препарат протягом наступних 6 годин (ефективність пропорційна швидкості введення).

Кальцію хлорид або кальцію глюконат - антагоніст стронцію та радіоактивного кальцію, запобігає їх кумуляції в кістках; внутрішньовенно вводять 1 г кальцію хлориду або 3 г кальцію глюконату.

Розведення (розбавлення). Оральні рідини – використовуються для зниження концентрації радіоактивних речовин за рахунок збільшення кількості рідини в організмі і, таким чином, підвищення їх ниркової екскреції. У ядерній зброї та у прицілах військових активно використовується тритій. При отруєнні тритієм перорально (рідко внутрішньовенно) вводять 5-10 л рідини на добу протягом тижня. Важливо: при введенні гіпотонічних розчинів — обов'язковий моніторинг натрію в крові).

Розчини солей фосфору — подібно до розведення тритію, використовуються для посилення екскреції радіоактивного фосфору; перорально вводять 250-500 мг 4 р/день протягом 3 днів.

Хелатотерапія — використання певних органічних речових, здатних утворювати стійкі сполуки з металами, для лікування отруєнь цими металами.

Справа в тому, що радіоактивні плутоній, америцій (продукт плутонію), уран та свинець погано елімінуються нирками, але при зв'язуванні їх органічною сполукою DTPA (діетилентриамінпентаоцтовою кислотою) виведення прискорюється. Препарати DTPA існують у формі сполук із кальцієм та цинком - кальцію тринатрію пентетат (CADTPA) та цинку тринатрію пентетат (ZnDTPA). Протягом перших 24 годин після зараження вводять CaDTPA, наступні дози (або перше введення після 24 годин) - ZnDTPA; обидва препарати вводять по 1 г, розчиненому в 250 мл фізрозчину або розчину 5% декстрози, протягом години щодня. Якщо зараження відбулось тільки через дихальні шляхи, 1 г препарату змішують з фізрозчином (1:1) і розпилюють.

Пеніциламін – діє подібно до DTPA при зараженні радіоактивним кобальтом; вводять перорально 250-500 мг 4 р/добу.

Зменшення ушкодження нирок. Бікарбонат натрію - використовується при отруєнні ураном. При потраплянні в організм уран часто викликає гострий тубулярний некроз та ниркову недостатність. Дослідження показали, що нефротоксичність знижується при підлуженні сечі бікарбонатом натрію; спочатку вводять внутрішньовенний болюс 2 мекв/кг; потім 4 ампули бікарбонату натрію додають до 1 л розчину 5% декстрози і титрують до рН сечі 6,5-7,5. Вважається, що підкислення сечі посилює виведення стронцію.

Віримо, що ця інформація не знадобиться нікому з вас, проте вважаємо: підготований — значить озброєний.


Автор: Юлія Чабан

Джерела:

  1. https://emedicine.medscape.com/article/834126-overview#showall

  2. https://emedicine.medscape.com/article/1979331-overview

  3. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/28729909/

  4. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/34710212/

  5. https://www.cdc.gov/nceh/radiation/emergencies/contamination.htm

  6. https://link.springer.com/chapter/10.1007/978-981-16-9404-2_2


Підписуйтесь на наш канал :)

Також можете відвідати наш сайт - https://www.corp-goose.com.ua/

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Корп. Маленького Гуся
Корп. Маленького Гуся@corp_goose

16Прочитань
0Автори
2Читачі
На Друкарні з 15 квітня

Більше від автора

Вам також сподобається

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається