Глава 22 — Дії

Діа: Нуу, так і є, ну це не так важно, зв’язати його потрібно .
*Максим і Діа зв’язали його і посадили рядом біля ангела.*
Ліліт: О, в нас і машина доставки є і легкова машина.
Діа: Так, а це вже не смішно, нам їх нема куди ховати і вони замітять, що почали їхні пропадати. Це добре, що ми не близько до міста, але і нам ніхто не допоможе в разі чого.
Максим: і що будемо робити ?
Діа: Оборону ставити, а то нам гайки будуть , і сила нам не допоможе. Бо ми тут не такі сильні як там.
Максим: І скільки в нас часу?
Діа: А нічого легшого спитати не міг?
Максим: То що нам потрібно буде?
Діа: Уууу, багато чого. Я боюся щоб в них стволів не було, а то в нас їх нема.
Максим: Є таке, бо щось мені підказує, що оформити в швидкому темпі не вийде.
Діа: Просто проблема в іншому якщо вони і не скоро нападуть, то коли про нас дізнаються демони і ангели хто ми насправді, вони приймуть рішення нас вбити
Максим: То що нам потрібно?
Діа: Бензин, вірьовки, багато камер відео спостереження проводу кілометрів 5-10, візьми комп’ютер і все, що потрібно до нього, так сокири в мене є, що ще. Візьми цемент, пісок, щебінь.
Максим: А скільки бензину брати ?
Діа: Літрів 30 думаю хватить поки.
Максим: А для чого стільки його?....
Діа: Бля пил, для генератора і інший різних інструментів, ще потрібно буде пару лопат, ну поки хватить.
Ліліт: Поки?
Діа: Так, а що?
Ліліт: Ти і так багато, що назвав, а цього не хватить ?
Діа: Не знаю, потрібно буде дивитися.
Максим: Нам би ще когось долучити б.
Діа: Згідний, но небезпечно.
Лі: І як ти вирішив укріплятися?
Діа: Так, як ми не знаємо чим забезпечені вони і в яких структурах сидять, то ми зобов’язані в периметрі 50 метрів від будинку вирубати всі дерева і стоїти забор.
Ліліт: А може ми цих теж залучимо до роботи ?*Пнула їх ногою*
Діа: Я подумаю, Максим вирушай за матеріалами. В пріоритеті бензин і камери з проводами і комп’ютером
Лі: А для чого тобі камери ?
Діа: Дивись до мого будинку веде дві дороги, стежити провіряти чи все в порядку ми фізично не зможемо.*В той час Максим зібрався і поїхав по матеріали* Тому ми розставимо їх по периметру і вздовж доріг.
Лі: Аааа, тоді зрозуміло.
Діа: Поки Максим привезе те, що я попросив, ми поговоримо з оцим демоном. Ліліт, неси холодну воду.
*Ліліт принесла холодну воду і вилила на демона. Він отямився*
Діа: О, отямився
Демон: Де я?
Діа: Це не важливо. Чого сюди прийшов? Ще й хотів вбити.
Демон: Я звичайний доставщик, я не розумію про, що ви.
Діа: А що у тебе робить такий гарний меч, яким ти продірявив нам двері*Діа крутить його в руках*
Демон: Це не мій, ви все видумуєте.
Діа: Демонішка ось перед тобою дівчина з відчуття вона ангел, но в душі вона такий демон, що тобі краще з нею не стикатися.
Ліліт: Оооо, Діа, може все таки з нього відбивну приготуємо, якраз свіжі яйця будуть, а то в тих вже їх нема.
*Демон з шокованими очима подивився на сидячих рядом демонів*
Демон:….. я… все вам розкажу, тільки не чіпайте мої бубіньчики…..*Закричав демон*
*Вони ледве стримувалися щоб не засміятися. Ліліт взяла в руки ніж і піднесла до під борідку його*
Ліліт: Або ти розказуєш або…..
Демони: Та розкажу я, розкажу.
Ліліт: Добре, що ти тут забув?
Демони: Я приїхав у ліс і відчув ауру ангела і демона…. Я подумав, що демон в небезпеці і хотів допомогти….
Ліліт: Ти один був?
Демон: Да
Ліліт: І де ти жив і що в цьому світі робиш?
Демон: Я не скажу.
Ліліт: Ставте сковорідку..
Демон: Добре, добре, дайте карту
*Демон показав на карті міста де живе *
Демон: мене прислали сюди, щоб стежити за обстановкою і кількістю ангелів
Ліліт: багато вас?
*Діа дає карту тут і тут, і патрулі тут*
Лі: Твої догадки були вірними на рахунок патрулів.
Демон: А хто ви такі?
Ліліт: А це тобі вже не потрібно знати.
Діа: Пакуйте його як тих, щоб нічого не бачив і не чув і говорити не міг.