Світ живе в ілюзії безпеки. Коли жителі Лос-Анджелеса, Токіо чи Стамбула читають про землетрус на Камчатці, вони думають: «Це далеко, нас це не зачепить». Такий самообман небезпечний. Те, що сталося на Камчатці, — не локальна подія, а частина глобального процесу, який уже розгортається на очах у всього людства.
Глобальна загроза, що приходить із надр Землі
Сибірський магматичний плюм — колосальний потік розпеченої речовини, що підіймається з глибин Землі, — стає ключовим фактором геодинамічних змін. Його головна частина, діаметром до 1 500 км, розташована південніше півостровів Гидан і Таймир. Зона його впливу сягає 3 000 км — це площа, співмірна з Австралією.
Тиск плюму піднімає Сибірський блок земної кори, який складається із Західно-Сибірської плити, Східно-Сибірського кратону та Верхоянсько-Чукотської складчастої системи. Ця плита настільки жорстка, що не ламається посередині — натомість вона передає напругу до країв. І саме там, на стиках з іншими літосферними плитами, виникають потужні землетруси.
Крайовий ефект: чому страждає Камчатка
Землетрус магнітудою 8,8, що сколихнув Камчатку, — не випадковість, а класичний приклад так званого «крайового ефекту». Сибірський плюм не тільки тисне знизу, а й поступово «розм’якшує» астеносферу, підточуючи плиту зсередини.
Сейсмічні дані за 1990–2024 роки свідчать про зростання активності по периметру Сибірського блоку — на Уралі, у районі Байкалу, на Верхоянському хребті та, що особливо показово, на Камчатці. Ці процеси розвиваються хвилеподібно, нагадуючи розгойдування колосальної кам’яної плити.
Камчатка — це не лише край Євразійської плити, а й частина Тихоокеанського Вогняного кільця, де й без того спостерігається висока сейсмічна активність. Останні дослідження показують аномалії у глибині землетрусів, що свідчить: стики плит стають дедалі рухливішими. Землетрус 30 липня — прямий наслідок цих процесів.
Майбутнє, до якого ми не готові
Сьогодні ми бачимо лише перші ланки глобального процесу. Сибірський магматичний плюм продовжує «розгойдувати» Євразійську плиту. Якщо ситуація розвиватиметься без контролю, світ може зіткнутися з серією катастрофічних землетрусів із періодичністю раз на тиждень.
Чи готове людство до такого сценарію? Поки що — ні. Справжня безпека вимагає серйозних фінансових вкладень, наукового переосмислення і міжнародної співпраці. І чим довше ми будемо жити в ілюзії «це не про нас», тим більш руйнівним буде пробудження.
