Інвестиційна поведінка, стратегії та підходи змінюються не лише залежно від економічної ситуації, а й від покоління, до якого належить інвестор. Те, як людина сприймає ризик, надає перевагу тим чи іншим інструментам, залежить від її досвіду, цінностей та технологічного середовища, в якому вона формувалася. У цій статті ми розглянемо, як зумери поводяться як інвестори.
Перед детальним розбором зумерів-інвесторів коротко розглянемо інші покоління і їхні особливості інвестування.
Короткий огляд поколінь інвесторів до появи зумерів
Покоління X (народжені 1965–1980)
Це покоління виросло в умовах економічної нестабільності 80-х і початку 90-х років. Багато хто з них сформував інвестиційну поведінку і фінансові звички у світі, де важлива стабільність і довгостроковість. Вони обережні з ризиками, віддають перевагу перевіреним інструментам: банківським депозитам, облігаціям, нерухомості.
Інвестиційна поведінка:
Консервативний підхід
Орієнтація на стабільність
Висока довіра до банківських установ і державних облігацій
Міленіали (1981–1996)
Це покоління стало свідком буму технологій, глобалізації та фінансової кризи 2008 року. Дослідження Pew Research у 2019 році показало, що міленіали використовують комп’ютерні рекомендації, щоб інвестувати свої гроші, і звертаються до гейміфікації, щоб дізнатися більше про ринки. Вони більш відкриті до ризику, але й прагматичні. Часто починають інвестувати пізніше через борги, наприклад, споживчі або студентські кредити.
Інвестиційна поведінка:
Інтерес до технологічних компаній
Активне використання інвестплатформ та мобільних додатків
Зацікавленість у соціально відповідальному інвестуванні
Покоління Z або зумери (1997–2012): нова хвиля інвесторів
Чому важливо розуміти зумерів-інвесторів?
Вже за кілька років саме зумери стануть найактивнішою групою інвесторів. І якщо компанії не навчаться з ними “говорити на одній мові” — вони просто пройдуть повз. Це не просто нові інвестори — це зовсім інші інвестиційна поведінка і логіка мислення, які змінюють саму суть інвестування.
Давайте розбиратись.
Цифрове середовище = цифрові інвестиції
Для них світ грошей починається з мобільного додатку. Якщо старші покоління звертаються до банку, зумер просто качає застосунок Robinhood або Binance і за п’ять хвилин має свій перший криптогаманець. Класичні активи для нього — це нудно. А от якщо можна купити NFT з піксельною коровою, стейкнути його токен і паралельно знімати про це TikTok — тоді інтерес одразу підскакує.
Високий апетит до ризику
Вони не бояться ризику, бо не мають ще великої фінансової відповідальності. Якщо інвестиційна поведінка покоління Х про те, “як захистити накопичене”, то зумер мислить “а раптом вистрелить”. Саме звідси — захоплення криптою, альткоїнами,
Слово “фінансова стабільність” у нього викликає асоціації зі страхом застрягнути на одній роботі, а не з надійним вкладенням.
Емоційне інвестування та вплив спільноти
Їхня інвестиційна поведінка — це не про дохідність на рік, а про приналежність. Вони охоче вкладають у ті проєкти, що збігаються з їхніми цінностями. Екологічність, етика, інклюзивність — це не просто слова, це справжній фільтр перед тим, як натиснути “купити”. Вони хочуть знати, що їхні гроші йдуть не просто на прибуток, а на майбутнє, в яке вони вірять.
Фінансова освіта через TikTok і YouTube
Їхній спосіб навчання — це відео. Ідеально — до хвилини. TikTok, Reels, Shorts — ось де формується фінансова грамотність нового покоління. Блогер із лаконічною інфографікою має більше впливу, ніж ціла лекція економіста. Але водночас тут і виклик: зумери легко потрапляють на гачок дезінформації. У морі порад складно відрізнити золото від фейку. Проте вони активно вчаться, самостійно досліджують і навіть підказують одне одному: Discord, Reddit, Telegram — це їхні інвестиційні форуми нового типу.
Сила бренду та емоційного зв’язку
Бренд, для них, — це не логотип, а персонаж. Вони підтримують Tesla не тому, що це “перспективна акція”, а тому, що це Ілон Маск, це ідея змінити світ, це мем, врешті-решт.
Як із ними працювати?
Простіше, ніж здається. Забудь про PDF із графіками. Замість цього — зроби застосунок, додай трошки гейміфікації, запусти відео з історією продукту. І не забудь про емоцію: зумери купують не цифри, а відчуття. Вони не питають “який прибуток?”, вони питають: “Це буде весело?”
Як різні покоління ставляться до імпакт-інвестування
Імпакт – інвестиції – це інвестицій, які не лише приносять дохід, а й створюють позитивний вплив на суспільство або довкілля. Тобто вкладати гроші не просто заради прибутку, а щоб світ став хоча б трішки кращим.
Покоління Х (1965–1980)
Інвестиційна поведінка покоління Х це про «реалістичність», вони до всього підходять через призму: “А скільки це мені принесе?”. Вони можуть підтримати соціально відповідальний проєкт, але тільки якщо бачать конкретні цифри, перспективу, бажано з печаткою.
Вони не проти добра, але воно має бути з графіком прибутковості на другій сторінці.
Міленіали (1981–1996)
Міленіали — це вже інший настрій. Вони виросли у світі, де слова «екологія», «права людини» та «відповідальний бізнес» стали мейнстрімом. Вони хочуть відчувати, що не просто заробляють, а підтримують правильні речі.
Саме серед міленіалів найбільше тих, хто свідомо уникає вкладень у «брудні» галузі — наприклад, нафту, тютюн, або компанії, які неетично поводяться з працівниками.
Зумери (1996-2012)
Зумерам взагалі важко уявити, що можна інвестувати у щось “просто заради грошей”. Вони готові підтримувати навіть ризикові проєкти, якщо ті відповідають їхнім цінностям: довкілля, розвиток країни, підтримка малого бізнесу.
Для них важливо не лише “що”, а “як”. Якщо проєкт обіцяє змінювати світ, але виглядає як Excel-таблиця з 2005 року — вони не вкладуться. Але якщо ферма має Instagram, показує процеси, розповідає про свої продукти як про персонажів, ще й робить це через меми чи сторітелінг — welcome! Це вже не просто бізнес, це ком’юніті.
Діалог поколінь
І от виходить такий діалог поколінь:
— Я хочу прибуток, — каже X.
— Я хочу сенс, — каже міленіал.
— Я хочу змінити світ… і щоб це виглядало красиво і цікаво, — додає зумер.
Усі три можуть вкладати в один і той самий інструмент, але з різною мотивацією.
Проєкт «Сімейні молочні ферми» очима різних поколінь
Якщо розповісти про інвестиційну програму проєкту «Сімейні молочні ферми» представникам різних вікових груп, виникає ефект, ніби ти запросив трьох людей подивитися на корову, а кожен з них бачить щось своє.
Покоління Х: Ігор Петрович, 52 років, досвідчений інвестор і фанат облігацій:
— Гарна ідея, звичайно. Але хто ту ферму обслуговуватиме? А якщо трактор зламається? А якщо фермер виявиться ледарем?
Він хоче гарантії, стабільність, документи. Якщо покажеш фото корови — не вразиш. А от якщо запросиш його на ферму, даси помацати сіно, покажеш цистерну з молоком — він скаже: «Оце інше діло!»
Міленіали: Переходимо до Юлі, 34 роки. Вона — міленіалка, мама двох дітей, маркетолог. Її питання зовсім інші:
— А ця корова щаслива? Вона живе в хороших умовах? А це точно grass-fed? І взагалі, хто отримує прибуток — місцеві фермери?
Юлі важливо знати, що вона підтримує щось хороше. Але також — як усе оформлено? Чи зручно інвестувати? Чи є калькулятор прибутковості?
Зумери: І нарешті, Макс, 22 роки. Він зумер. Слухає лоу-фай, гуглить «пасивний дох» і заводить TikTok про інвестиції: — А буде NFT моєї корови? А якщо зробити лайв з ферми? А пуш-повідомлення типу: «Маргарита дала 17 літрів — ти молодець!»?
Для нього інвестиція — це гра, враження, історія. Якщо корова виглядає прикольно, має свій Instagram і приносить прибуток — значить це «тема, яка качає».
***
І хоч ми трохи сміємося, але є правда за цим усім: інвестиційна поведінка кожного покоління своя. І це окей. Головне, щоб у фіналі всі залишились задоволені. І щоб корова була нагодована, щоб фермери заробляли і називали своїх підопічних за іменами.
Бо інвестиція — це не лише про гроші. Це про довіру, про історію, про приналежність. А «Сімейні молочні ферми» — це і є історія, до якої можна доєднатися. Хто б ти не був — X, міленіал чи зумер — знайдеться твоя корова.
