ласкаво просимо до «гіперспецифічненько» — профільної серії Mixed Feelings, де ми ставимо дедалі більш особисті питання улюбленим митцям, науковцям, музикантам та іншим, аби вони поділились своїми найпотаємнішими думками й химерними екзистенційними роздумами.
я так хочу сподобатись Ханні Бан. у нас стільки спільного! ми обидві любимо «Атака Титанів» (не згодна щодо Ерена, але все ж). ми обидві іронічно граємо за тренерку Wii Fit в Super Smash Bros Ultimate. ми живемо задля теорій змови про Покемонів! потенціал дружби просто неймовірний, навіть якщо найближче, на що я можу розраховувати — це поставити їй 18 дедалі більш особистих питань для «гіперспецифічненько»
що, як не дивно, доволі доречно, адже Ханна теж фанатка незвичайних запитань при знайомстві. після відповідей на наші вона навіть поділилася своїм списком:
1. який твій улюблений колір? (можна відчути за вайбом, який він/вона створює)
2. який твій улюблений динозавр? (люди більше такого не питають!)
3. звідки, на твою думку, у нас виникає мораль? (обожнюю ставити це питання третім)
4. якщо б усі померли прямо зараз, що б ти зробив/ла? (а якщо б у тебе залишилося 24 години на життя, що б ти зробив/ла?)
5. ти задумуєшся про те, що ніколи не матимеш достатньо часу, аби дізнатися все у всесвіті? (обожнюю кидати людям це запитання)
6. яка твоя улюблена теорія змови, в яку ти віриш? (таке кумедненьке)
7. ти б радше виглядала як Джар Джар Бінкс чи говорила як він? (і не можна вкоротити собі віку)
ця співачка та авторка пісень має неймовірно заразливу енергію (це очевидно), що цікаво контрастує з її похмурим і меланхолійним музичним репертуаром. наприклад, «Abysmal» — заголовний трек її нового мініальбому — це балада під фортепіано, яка розриває душу й намагається висловити той ниючий біль від завершення стосунків, що залишають по собі безліч недомовок(але про це трохи пізніше).
іншими словами, знімаємо капелюхи перед нашим власним кастингом, адже Ханна Бан уособлює справжні змішані почуття [прим. гра слів з назвою видання]. повне інтерв’ю читайте нижче.
жадайте більшого, Мі-Анна [прим. інтервʼюєрка]
1-Й РІВЕНЬ
1. те, про що ти завжди сподіваєшся, що люди запитають під час першої зустрічі.
я завжди сподіваюся, що люди запитають, який у мене улюблений динозавр. здається, тепер це ніхто не питає! коли я була молодша, це питання звучало постійно, але я хочу повернути його в моду. мій улюблений динозавр — стегозавр.
2. позитивна риса, яку в тобі завжди відзначають.
мені казали, що у мене дуже гарна енергетика — тепла. і це, на мою думку, найбільший комплімент, який тільки можна отримати.
3. твоя руйнівна риса, яку ти маєш і хотіла б позбутися.
я дуже-дуже легко починаю злитися на себе, бо прагну бути найкращою версією себе. я знаю, що цим можна себе зруйнувати, коли постійно намагаєшся досягти більшого… я дуже злюся на себе, і це боляче. один із найпростіших способів вирватися з цього стану — просто сісти за піаніно й почати писати. наприклад, «What Never Lived» — це нова пісня, де я просто сіла і подумала: «йоу, мені потрібно це виплеснути…» вона про те, що, на мою думку, стосунки без зобов’язань — це дурість. ніхто не хоче вкладатися у щось справжнє. дуже складно бути на романтичному боці зараз!
4. якби Bodega назвали страву на твою честь, що б це було? (будь конкретною).
це так весело. я додам це питання до свого списку запитань при знайомстві… Bahng Bahng Noods. це була б страва з арахісовою локшиною — солона й пікантна, з подрібненим арахісом зверху, зеленою цибулею і коріандром, який, як я знаю, тут називають «cilantro». Bahng Bahng Noodles. навіть не вздумайте вкрасти це! мені варто запатентувати її.
5. одна пісня, яка змушує тебе відчути, що тебе розуміють
я слухала альбом Біллі Айліш «HIT ME HARD AND SOFT», і щойно дійшла до «The Greatest», подумала: «оце так, зараз це так влучно» це дуже, дуже життєва пісня. «усе моє кохання і терпіння… усі рази, коли я чекала, поки ти захочеш мене оголеною, все це виглядає безболісним. чувак, чи я найвеличніша?» мені здається, кожен рядок цієї пісні настільки життєвий, чесно.
6. щось, що, на твою думку, неймовірно недооцінене.
гноми — це дуже недооцінена штука. вони охороняють твій сад. маленький оберіг, який тримає тебе в безпеці. ще Кубон… дуже недооцінений Покемон. я люблю Кубона, але боже мій, він серйозно травмований. є навіть теорія змови, що Кубон — це насправді Чармандер із черепом своєї мертвої мами. це якась божевільна теорія.
2-Й РІВЕНЬ
1. фільм, який ти дивишся, щоб заспокоїтися
колись я божеволіла від Адама Сендлера, тому я дивилася всі його веселі фільми. але насправді я постійно переглядаю мультфільми. є п’ять, які я дивлюся знову і знову: «Губка Боб» і «Закусочна Боба» — дуже часто. нещодавно почала передивлятися «Сімпсони», і це досить весело. ще є мультфільм «Дивовижні пригоди Флепджека». якби цього шоу не існувало, скажу чесно, «Час пригод», «Звичайне шоу» і «Таємниці Ґравіті Фолз» теж, можливо, не з’явилися б. я дивлюся всі ці шоу на повторі. і як останній додам «Сімʼянин».
2. твій «проблематичний» улюблений артист/актор/персонаж/музикант (живий чи мертвий). і чому?
певно, Ерен Єгер з «Атака Титанів». не можу сказати, що я Єгерист, але в чоловіка було чимало травм! не хочу спойлерити, якщо ти ще не дивилася, але «Атака Титанів» — це чудове аніме, обов’язково подивися.
3. перший фандом, від якого тобі дах знесло
це точно був якийсь аніме-фандом. я була й залишаюся задроткою. я дуже захоплювалася «Баскетбол Куроко». ще з самого дитинства я багато дивилася спортивні аніме, наприклад, «Волейбол» і «Вільний!»
4. щось, що ти нещодавно купила після ТРИВАЛОГО дослідження
у мене є цей неймовірний спортивний костюм від Needles, верх і низ. і єдина причина, чому я його купила, — це серіал «Каос» на Netflix. будь ласка, подивіться. його закрили після першого сезону, але очевидно, що це мало бути багатосезонне шоу, бо закінчується воно на несподіваному моменті. там неймовірний склад акторів, і серіал про міфологію олімпу. Джефф Ґолдблюм грає Зевса, і він у цьому спортивному костюмі від Needles. і я подумала: «мені це потрібно. це буде моєю особистістю»
5. за кого ти граєш у своїй улюбленій відеогрі?
у тих рідкісних випадках, коли я граю в Mario Kart, я завжди обираю Валуїджі. недооцінений персонаж! обожнюю Валуїджі. він занадто високий. те, що він ледь вміщується в машинку, — частина його чарівності. у Smash Bros я граю за тренерку Wii Fit, ти бачила її? у неї є хула-хуп і ще щось. і це дуже смішно. мені подобається обирати персонажів, які, по суті, не дуже сильні, але цікаво подивитися, чи зможу я виграти з ними. це такий собі виклик.
6. ідеальна команда для ігрового вечора.
Рафаель з «Черепашок-ніндзя», бо в нього проблеми з гнівом, і я думаю, це могло б зробити змагання цікавим. пан Обісранасрака з «Рік і Морті», просто щоб зрозуміти його вайб. Джейк-пес з «Час пригод», бо він магічний… і дуже конкурентноспроможний. пан Обісранасрака створював би легку атмосферу й підтримував правильний фен-шуй. і наостанок — Попс з «Звичайне шоу». він підтримував би хороший настрій.
3-Й РІВЕНЬ
1. анекдот, яким ти зазвичай описуєш себе в дитинстві.
їх два. є відео, де я засинаю на дивані, мені десь два роки, у руці крекер. тато запитує: «хочеш, я це в тебе заберу?» і я кажу: «нііііііііі».
ще є одне, де я з братом танцюю, а він бере мої руки і намагається змусити мене танцювати — ну, знаєш, як це з братами буває. і я плюю на підлогу. це було звичайною справою. коли я злилася, я плювала на підлогу. не знаю, чому я так робила. можливо, я завжди була гангстеркою. зараз я так більше не роблю, але в ті часи я була справжньою бунтаркою.
2. твоє «тихе пекло» та справжній рай.
«тихе пекло» — це повільні перехожі. здається, ти зрозумієш, бо в Нью-Йорку люди швидкі. мені це подобається.
справжній рай — це коли ти закутаний у ковдру, лежиш у теплому ліжечку, а на вулиці холодно. такі прості речі. а ще сухий хот-пот. це справжній рай.
3. коли востаннє ти сміялася так сильно, що аж плакала.
я святкувала день подяки з родиною моєї менеджерки, і до нас прийшла подруга Зої. переді мною і мамою менеджерки стояв горщик із квітами. я не бачила її маму, тому просто підглядала з-за горщика з квітами. чомусь ми із Зої вважали це дуже смішним. це була така ніч.
4. випадкова річ, яку ти ненавидиш без видимої причини.
майонез. я буквально настільки ненавиджу майонез. у мене чиста відраза, огида і ненависть до майонезу. я також ненавиджу яйця. єдиний раз, коли я їх їм — в корейському барбекю. або в ґюранджимі, у страві з яєць на пару. це єдиний раз, бо вони не схожі на смак, як яйця. коли я була малою, мама намагалася змусити мене подолати цей страх. вона змусила мене з’їсти сендвіч із яйцем, і я його виблювала. це було не круто.
5. як ти залишаєш вечірку.
я прощаюся з усіма, кого знаю, і зникаю.
6. як ти хотіла б піти (серйозно або несерйозно).
я б хотіла піти мирно. але я точно знаю, яким хочу, щоб був мій похорон. я хочу вікінгський похорон. ось картина: я, моя сім’я… стоп, мене там немає. моя сім’я, мої друзі чекають біля струмка. ні, не біля струмка, а біля океану. усі стоять урочисто, з капелюхами в руках. і тоді моя мама, можливо, якщо я буду не дуже старою, або хтось інший, хто знає — я зазначу це в заповіті. вони одним рухом ноги відштовхують дерев’яний плотик, на якому я мирно лежатиму з квіткою в руці й усіма моїми улюбленими речами навколо мене. вони лагідно відправляють мене в океан, і я пливу далі. а тоді виходить найнятий заздалегідь професійний лучник, який тренувався для цього дня, для цього самого моменту. він стоїть десь далеко на пагорбі за 10 метрів позаду й випускає палаючу стрілу просто в моє серце, щоб запалити мене разом із усіма моїми речами. дерев’яний плотик загоряється на поверхні води. думаю, це прекрасний спосіб піти. думаю, технічно це кремація?
переклад виконано власноруч першою українською фан-базою Ханни Бан (@bluewhannah)
оригінал статті: https://www.mixedfeelings.earth/p/hannah-bahng-interview-new-album
