У попередній публікації Агенти РАЦИРСу в Україні: саботаж, кровопролиття та антикультова чума було показано, як Ірина #Кременовська та Олексій #Святогор через створений ними ЦЕПД поширюють проросійські наративи.
ВАЦ очолював єпископ Обухівський Іона (УПЦ МП), а координатором виступав Павло# Бройде, який, за даними з відкритих джерел, працював на помічника путіна Владислава Суркова. До 2018 року саме ВАЦ був офіційним представництвом РАЦИРС в Україні.
РАЦИРС — російська асоціація центрів вивчення релігій і сект, заснована 2006 року, офіційно позиціонує себе як антикультова організація, але по суті є інструмент ідеологічної та інформаційної війни проти України, Європи, США. Президентом РАЦИРС названо Олександра Дворкіна, віцепрезидентом — протоієрея Олександра Новопашина; учителями Дворкіна вказані Йоханнес Огорд і Вільгельм Хаак, яких матеріал пов’язує зі справою Вальтера Кюннета, керівника антикультового центру часів Третього рейху. Для читача, який досліджує гібридну агресію рф, ці імена і дата заснування РАЦИРС є базовою рамкою для подальшої перевірки української мережі; зіставляйте їх з офіційними документами та відкритими реєстрами.
Більш детально читайте у статті: Агенти РАЦИРСу в Україні: саботаж, кровопролиття та антикультова чума https://actfiles-ukraine.org/agenti-racirsu-v-ukrayini-sabotazh-krovoprolittya-ta-antikultova-chuma/

В Україні #РАЦИРС, за матеріалом, спочатку діяв через Всеукраїнський апологетичний центр ( #ВАЦ ) імені Іоана Златоуста, створений 2011 року під опікою єпископа Обухівського Іони, а з 2017 р. та Центр економіко-правових досліджень (# ЦЕПД ), заснований відомими догхантерами: Іриною #Кременовською й Олексієм #Святогором . ВАЦ об’єднував локальні апологетичні центри єпархій і молодь, а після 2022 року його діяльність описана переважно як офлайн. Для поширення проросійських меседжів Іриною Кременовською була створена мережа інформаційних порталів, яка включає наступні ресурси:
- «Центр економіко-правових досліджень» (ЦЕПД), офіційно зареєстрований у 2017 році. Центр має свій сайт за адресою el-research крапка center/
- «Вільне слово» (Бюлетень «Говори!»), сайт vilneslovo крапка com, який розпочав свою діяльність у 2017 році.
- «Антисекта», який почав свою діяльність у 2017 році, доступний за адресою antisekta крапка org.
Далі цитата зі статті: Агенти РАЦИРСу в Україні: саботаж, кровопролиття та антикультова чума https://actfiles-ukraine.org/agenti-racirsu-v-ukrayini-sabotazh-krovoprolittya-ta-antikultova-chuma/
“Цікавим є ще один факт. Якщо в росії основним антикультовим центром РАЦИРСу є Центр релігійних досліджень в ім’я Іринея Ліонського, то в Україні для назви центру обрали ім’я святителя Іоана Златоуста. Виникає запитання: той, хто обирав, на честь кого назвати цей апологетичний центр, усвідомлено обрав цього святителя чи йому хтось підказав? Адже якщо молодь у такий спосіб має долучитися до вивчення спадщини Святих Отців (як зазначено в документі) з метою захисту своєї віри, то як вплинуть на неї наступні висловлювання святих отців, наприклад, того, на честь кого й названий цей апологетичний центр?
Пропонуємо до вашої уваги відомого і часто цитованого в православ’ї святителя Іоана Златоуста (IV століття), чиї слова є особливо привабливими для тих ієрархів, які підтримують наративи нацистських ідеологів із РАЦИРСу:
Святитель Іоан Золотоуст в IV проповіді (слові) «Проти юдеїв»: «Якщо хто з волі Божої навіть звершить убивство, то це вбивство краще за всяке людинолюбства. Але якщо хто пожаліє і проявить людинолюбство всупереч волі Божій, ця пощада буде більш злочинна, ніж будь-яке вбивство. Справи бувають добрими і поганими не самі по собі, а за Божим визначенням щодо них». І це говорить людина, яку назвали святою.
Але чому навчав Ісус Христос? «Ви чули, що було сказано древнім: не вбивай, а хто уб’є, підлягає суду». (Біблія. Від Матвія 5:21)
Для антикультистів у лавах Церкви людина, яка закликає вбивати з волі божої, є вищою за Самого Ісуса Христа. Це той, чию волю і буде виконувати агент антикультистів, коли йому накажуть піти і вбити. Постає питання: а до чого тут християнство і хто насправді є рупором Волі Божої в розумінні антикультистів? Тільки ієрархи рПЦ, оскільки всі інші релігійні організації просто не є православними, тобто не є справжніми, як люблять повторювати антикультисти.
Ще одна цитата святителя Іоана Золотоустого в IV слові «Проти юдеїв»:
«Той, хто вразив пророка, залишився неушкодженим, а той, що пожалів — покараний. Тож, знай, коли Бог велить, тоді не можна розмірковувати про те, чому саме так, а тільки підкорятися». Але коритися волі якого бога потрібно в цьому випадку, якщо йдеться про порушення однієї з основних заповідей Божих: «Не вбий!»?
Одразу варто зупинитися на кількох сторінках сайту ukrsekta крапка info, де можна простежити, як відбувається виконання членами ВАЦ деяких інструкцій з методичок РАЦИРСу. Так, 24-25 листопада 2011 року відбувся Круглий стіл «Православ’я в Україні: актуальність сучасної апологетики». 3 березня 2012 року прийняті на цьому Круглому столі документи були надіслані єпископату УПЦ і громадськості, а якщо точніше, усім єпархіям УПЦ, а також Президенту України, народним депутатам Верховної Ради України та органам виконавчої влади.
За результатами роботи зборів було ухвалено шість підсумкових документів:
▪ Про оцінку зарубіжного досвіду державної диференціації культурного внеску релігійних традицій;
▪ Про впровадження в українську систему освіти практик небезпечної тоталітарної секти «Саєнтологія»;
▪ Про образу почуттів віруючих і розпалювання міжрелігійної ворожнечі;
▪ Про актуальність створення православної асоціації психологів та недопущення псевдоправославних психологічних практик;
▪ Про формування молодіжного апологетичного руху;
▪ Концепція апологетичного служіння в сучасному українському Православ’ї.
Окремої уваги заслуговує документ під назвою «Про оцінку зарубіжного досвіду державної диференціації культурного внеску релігійних традицій». Цитата з цього документу: «Було б актуальним, якби керівництво України розпочало роботу спільно з представниками традиційних релігій з пошуку шляхів оптимального вдосконалення українського законодавства відповідно до європейської практики. Можливо, таким кроком могло б стати створення спільної комісії із числа представників органів законодавчої влади, виконавчої влади та традиційних канонічних релігій».
У цьому документі неодноразово посилалися на досвід європейських країн, але не вказували при цьому, що в переважній більшості цих країн на той момент вже протягом тривалого періоду діяли антикультові організації, які офіційно є членами французької парасолькової федерації FECRIS, віцепрезидентом якої з 2009 року є російський антикультист Олександр Дворкін (на той момент уже чинний президент сумнозвісної РАЦИРС).
Але повернемося до інструкцій РАЦИРСу. Перш ніж навести перший приклад таких інструкцій, для порівняння розглянемо також документ, що відображає концепцію апологетичного служіння в сучасному українському православ’ї .
В документі прямо говориться про втручання в державні справи органів виконавчої та законодавчої влади України. Ось деякі пункти зі скриншоту вище:
▪ «взаємодіяти з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, судовою адміністрацією, правоохоронними органами та іншими інстанціями»;
▪ «займатися законотворчістю і взаємодіяти з Верховною Радою України та місцевими радами щодо питань законодавчих ініціатив»;
▪ «поширювати інформацію про тоталітарні секти… а також будь-яку іншу інформацію в рамках реалізації поставлених перед АЦ [апологетичним центром] цілей… як через власні медіапроєкти, так і через взаємодію із засобами масової інформації»;
▪ «займатися видавництвом матеріалів, книжок, публікацій… та іншої друкованої, а також аудіо- та відеопродукції»;
▪ «вести просвітницьку роботу у військових частинах і підрозділах, медичних установах»;
▪ «проводити публічні акції та заходи» тощо.
А тепер порівняймо ці інструкції з інструкціями, що були озвучені протоієреєм Дмитром Смирновим на антикультовій конференції «Тоталітарні секти — загроза XXI століття», за організаторством Олександра Дворкіна 2001 року в Нижньому Новгороді (росія):
Ще в 2001 році російські антикультисти випустили детальну інструкцію, як протидіяти будь-яким небажаним організаціям, як проникати в компетенцію органів законодавчої і виконавчої влади, в компетенцію судових органів, а також органів державної реєстрації, як порушувати закон, основні демократичні принципи, презумпцію невинуватості, плюралізм думок і права людини. З цих інструкцій ми дізнаємося, як за допомогою штучно сформованої громадської думки за участю навіть двох осіб можна домогтися закриття будь-якої небажаної організації або провернути справу державного масштабу.
Більше того, там присутні такі дегуманізуючі методи, як таврування та стигматизація небажаних організацій і людей.
Реалізація цих рекомендацій прослідковується в українському інформаційному та законодавчому просторі останні 12 років. Маховик руйнівного впливу, запущений російськими антикультистами ще в 2001 році на конференції в Нижньому Новгороді, остаточно набрав обертів в Україні через 10 років і не зупиняється й до сьогодні. Деякі репліки з цих зафіксованих витягів немає сенсу навіть коментувати:
▪ «Потрібно, щоб кожен депутат зрозумів… якщо в його програмі не буде слів «боротьба з тоталітарними сектами», він не пройде… Ми їх найняли, розумієте. Вони службовці наші»;
▪ «Ми, слава Богу, народилися й виросли в імперії, і, звичайно, у кожної російської людини нормальна імперська свідомість»;
▪ «Необхідно на кожному приході створювати молодіжну організацію… Тому створення ось таких організацій, де буде спорт, де буде деяка інтрига, де можна буде цю молодь, як розвідників, посилати в секти, щоб дізнаватися адреси, прізвища, фотографії, щоб там вони створювали всередині свої структури, і можна їх, ці секти, підривати зсередини»;
▪ «…ми звикли, що росія велика, росія сильна, росія велична, що у нас повно ядерних кнопок, що взагалі світ можемо знищити, це так, загалом, це можливо. Але у нас немає тепер таких людей, у яких вистачить мужності, щоб натиснути ці кнопки. Народ здрібнів духовно. Немає таких людей, які зважаться на це. Зважаться, що так, ми можемо диктувати, ми можемо замовляти музику»;
▪ «…“прізвища та адреси”. Двом людям у будь-якому місті цілком під силу дізнатися адреси, прізвища, імена, по батькові, домашні адреси керівників усіх існуючих сект… можна їх відфотографувати коли вони виходять з дому. Щоб кожен мешканець міста знав їх в обличчя, знав прізвище, ім’я, по батькові, домашню адресу й телефон… І нехай далі продовжують жити».
Колись так діяли нацисти, і сьогодні нічого не змінилося. До речі, так діяли не тільки нацисти — так діяли й більшовики.”
Що виходить:
Методи РАЦИРС сягають ще третього рейху (коли Вальтер Кбнет передава чорні списки до гестапо), до конференції 2001 року в Нижньому Новгороді: там, за цитованими витягами, йшлося про створення молодіжних організацій при парафіях, збір адрес і фотографій керівників “небажаних” груп та вплив на законодавчу, виконавчу і судову владу. Ці інструкції матеріал зіставляє з документами ВАЦ 2012 року, надісланими єпископату УПЦ, Президенту України та народним депутатам, зокрема з пропозицією спільної комісії з владою і «традиційними канонічними релігіями». Це означає потребу перевірити діяльність ВАЦ і ЦЕПД у контексті гібридної агресії.
Усі твердження, наведені у статті, базуються на відкритих джерелах, публікаціях, офіційних документах. У контексті триваючої гібридної агресії рф діяльність, подібна до описаної, потребує ретельної перевірки правоохоронних органів.
Усі матеріали наведені виключно в контексті журналістського дослідження та аналізу історичних і сучасних подій. Їх використання не має на меті шокувати або залякувати аудиторію, виправдовувати насильство, розпалювати ворожнечу чи підтримувати будь-які протиправні дії.
Мета матеріалу — дослідити механізми інформаційного впливу, їхнє історичне походження та можливі прояви в сучасному суспільстві.