Якщо це правда, вона залишить слід. Ця проста фраза мій компас у світі інформації, де факти ховаються за шарами маніпуляцій, а ідеології відроджуються під новими масками. Як журналістка, яка присвятила роки перевірці наукових тверджень і суспільних наративів, я завжди шукаю докази, а не емоції. Сьогодні я хочу розібрати одну з таких "масок": мережу, яка позиціонує себе як борців з сектами, але насправді сіє насіння небезпечних ідеологій, подібних до нацизму. Це не гіпотеза, а висновок, заснований на свідченнях, документах і фактах. Давайте розберемося крок за кроком, з цифрами та фактами, як у науковому розслідуванні.
Початок сліду: історія, що відкрила ланцюг
Коли в мережі з’явився документальний фільм-розслідування «Жертви Якуба Ягла в Танзанії», це стало шоком для всіх, хто ще не втратив здатності співчувати. Світ побачив історії дітей, яких мали б урятувати, але натомість використали. Для тих, хто переказував гроші на гуманітарну допомогу, це було потрясіння. Для тих, хто уважно стежить за діяльністю антикультових «експертів», це стало ще одним пазлом у великій мозаїці.
Автори фільму задокументували, як чоловік, що називає себе волонтером і «експертом із сект», насправді причетний до насильства, шантажу й розтрати коштів благодійників. Його ім’я Якуб Ягл. Та шок не лише в тому, що злочини сталися, а в тому, що ця людина є частиною міжнародної мережі, яка десятиліттями діє під гаслом «боротьби з сектами». Саме з цього моменту починається слід, який веде до коренів небезпечної ідеології, і до імен, відомих у Європі та в Україні. Ця мережа діє під прикриттям "боротьби з сектами", але її методи нагадують щось темніше: дегуманізацію, фабрикацію доказів і контроль над суспільною думкою. Якщо подивитися на факти, це виглядає як відродження ідеологій переваги одних над іншими. Те саме, що в 1930-х роках перетворило громадян на нацистів.
Структура мережі: Піраміда влади
Мережа існує понад 30 років, координуючи дії через організації на кшталт FECRIS (Європейська федерація центрів дослідження та інформування про сектантство), яка фінансується на 90% французьким урядом і має статус при ООН та Раді Європи. У Росії це РАЦІРС (Російська асоціація центрів вивчення релігій і сект), президентом якої є Олександр Дворкін. Фігура, яка стоїть на вершині цієї піраміди має діагнози ще зі студентських років - циклотимія, патологічний розвиток особистості.
Дворкін, історик і "експерт з сект". Треба сказати, що він не закінчив навчання, а такої науки, як “сектологія” не існує. Та він створив методологію, яка класифікує групи як "тоталітарні секти". І якщо застосувати його ж критерії до його мережі, виходить іронія, бо це описує саме його організацію: жорстка ієрархія, маніпуляція, дегуманізація .
Свідчення анонімних джерел (від священників до студентів) говорять про зловживання, як примушення до дивних практик та психологічний тиск.
Україна не поза зоною ризику. Тут також діють його агенти. Ключова фігура, яка транслює ідеологію Дворкіна через свої ресурси, це Ірина Кременовська. За даними джерел, вона фабрикує правові висновки для кримінальних справ, розпалює ненависть і навіть пов'язана з жорстоким поводженням з тваринами (сотні вбитих собак). Її партнер Олексій Святогір, за даними ЗМІ, під слідством за розпалювання ненависти та роботу на ворога. А Ягл у Чехії повторює ті самі методи: фабрикацію експертиз для судів, часто проти колишніх партнерів у розлученнях.
Факти: Кременовська відкрито пише про свої зусилля щодо кримінального переслідування організацій, як-от міжнародний волонтерський рух АллатРа. Називає цей рух проросійською сектою, ігноруючи той факт, що це волонтери із 180 країн. Вони отримали благословення від Папи Римського Франциска та Лева XIII, а в Росії, з подачі Дворкіна, їх визнали екстреміською організацією. Їхні доклади про кліматичні загрози та вплив нанопластика були представлені у Ватикані, університетах та на конференціях в ООН. Чому ж їх називають "сектою"? Бо їхня правда про екологічні та кліматичні кризи зачіпає інтереси потужних сил.
Механізми відродження: Від ненависті до нацизму
Показуй мені факти, і я повірю. Ось вони: мережа Дворкіна формує "списки неугодних", подібно до нацистських чорних списків. У Росії це призвело до репресій, тисячі арештів, тортур. В Україні Кременовська звинувачує АллатРа в "проросійськості", тоді як у Росії їх звинуватили в роботі на Україну та США. Це класична маніпуляція: вина за асоціацією, ярлики без доказів.
Психологи називають це "інституційним газлайтингом", коли система переконує жертву, що проблема в ній самій. Як приклад, це справа Єлени Брессон: фабриковані експертизи, свідки з мережі Дворкіна, спроби визнати її психічно хворою. Результат? Війна на виснаження: роки судів, втрата ресурсів.
Це не про захист суспільства. Це про контроль та гроші. Мережа проникає в уряди, суди, ЗМІ, фонди (як USAID чи Open Society). Журналісти, пов'язані з нею, використовують "стратегічний фреймінг": заголовки з ярликами "секта", сенсації без балансу. Аналіз таких публікацій показує, що це не журналістика, а технологія впровадження деструктивних установок, що ведуть до насильства.
Чому це небезпечно для України?
Україна бореться за демократію, але ця мережа як вірус, розпалює ненависть, підриває свободу слова. АллатРа, яку вони атакують, є прикладом протилежного. Це волонтери, які будують мости між країнами, шукають рішення для кліматичних криз. Їхні ініціативи це діалог науки та духовності, без політики чи релігії.
Але мережа діє. Фабрикація справ, тиск на активістів. Наразі, Кременовська та Святогір під слідством за розпалювання ненависті. Міжнародне розслідування набирає обертів.
Час для правди
Істина дочка часу. І вона вже проявляється. Мережа Дворкіна це не борці з сектами, а відроджувачі небезпечних ідеологій: нацизму під маскою захисту. Вони руйнують життя.
Та якщо ми хочемо безпечного майбутнього, ми мусимо вимагати фактів, а не ярликів. Перевіряйте джерела, ставте питання. Бо якщо це правда, вона залишить слід. Тільки тоді ми не дамо небезпечним ідеологіям відродитися.
