Останніми днями ситуація в невизнаній республіці “Придністровська Молдавська Республіка” зазнає ВЕЛИЧЕЗНИХ змін, і багатьох цікавить 2 основні питання: як і чому Придністров’я потрапило в цю кризу, та шо там з найбільшим арсеналом західного фронту часів 2 світової війни.
Ця публікація відкриє деякі відповіді на ці запитання.
Енергетична криза ПМР
Основа енергетичної системи ПМР складають підприємства з вироблення електроенергії, а саме: Молдовська ДРЕС та Дубоссарська ГЕС, одна з яких працює на російському газу та вугіллі.
Важливо підкреслити, що основну частину електроенергії забезпечує ДРЕС, тоді як ГЕС забезпечує близько 10-15% яка використовується переважно для покриття пікових навантажень тоді як ДРЕС забезпечує близько 80%. (до речі, цікавий факт, Дубоссарська ГЕС побудована завдяки ПрАТ “Укргідропроект” яка є провідною українською компанією у м. Харків.)
1 січня російський “газпром” припинив постачання потрібного газу до ПМР, таким чином зупинивши усі підприємства, а також залишивши 250 тис росіян без світла і газу.
Питання, чому так сталось, що рф прийняла рішення про припинення постачання газу ?
Вочевидь, попри офіційні заяви газпрому рф, які опублікували МЗС рф та директор компанії ( пояснюється як несплата за газ, що є наклепом) в цьому випадку, підтекст грунтується на шантажі та спробі дестабілізувати Молдову утворюючи штучно гуманітарну кризу.Навіщо? Щоб тиснути на Молдову на шляху до євро-інтеграції та включно на проросійську частину громадян Молдови.В результаті, росіяни зробили собі “постріл в ногу”.
Найбільший арсенал західного фронту. Що сталось з 1411-м складом артилерійських боєприпасів?
Арсенал себто склад у ПМР з’явився близько 1940 року розміром в 150 гектар (еквівалентним в аеропорт “Бориспіль”). Важливого значення цей арсенал набув у 1955 році в результаті варшавського договору після виводу радянських військ з країн НДР, Чехословаччини, Польщі, та інших держав (Німецька Демократична Республіка — маріонетка Радянського Союзу, утворена 7 жовтня 1949 року на території, підконтрольній СРСР на сході Німеччини. Проіснувала до Возз'єднання теперішньої Німеччини 3 жовтня 1990 року)
Станом на 1991 рік обсяги озброєнь і боєприпасів становили близько 42 тис. тонни стрілкового озброєння та боєприпасів. Починаючи з 1999 року було відправлено десятки ешелонів з озброєнням до рф, а загальна кількість російських військових у Придністров'ї скоротилася більш ніж удвічі та досягла близько тисячі 1500 осіб. Таким чином, з 2000 до 2004 року було вивезено або знищено на місці близько 50 відсотків озброєнь, військової техніки та боєприпасів.
Згідно з даними ОБСЄ вивезено:
2001 рік - 1153 тонни боєприпасів та іншого озброєння (3% від загальної номенклатури озброєння)
2002 - 2405 тонни (6 % від загальної кількості)
2003 - 16 573 тонни (39% )
Зараз на складі у селі Ковбасна зберігається від 19 до 22 тис. тонн артилерійських боєприпасів (2,5 тис. вагонів).
За свідченням фахівців, на об'єкті були бомби, у тому числі фугасні: 500-кілограмові, 1000-кілограмові та 5000кг
Охорону здійснюють російські військові та “місцевий” контингент.
Головне питання, а чи є там що “охороняти”?
З ініціативою щодо вивезення чи ліквідації боєприпасів зі складів у Придністров'ї виступив під час візиту до Молдови у 2019 році міністр оборони Росії Сергій Шойгу. Проте сторони так і не розпочали розробку спільного плану.
"У виробленні відповідного рішення повинні брати участь спільно Москва, Кишинів і Тирасполь", - підкреслюють російські дипломати.
За даними фахівців, 97% від сьогоденного запасу зброї на складі прострочені та не можуть використовуватись для бойових дій.
Тож, загальним висновком можна зазначити те, що склад ПОВНІСТЮ спустошений, за виключенням 1000 тонн боєприпасів, проте досі невідомо чи їх можна використати.
