Артем Степанчук — про враження від поїздки до Гуанчжоу весною 2025 року
Цієї весни я відвідав Кантонський ярмарок — найбільшу торгово-промислову виставку в Азії, яка проходить у китайському місті Гуанчжоу. Участь у таких заходах — це не просто бізнес-подорож. Це можливість побачити майбутнє. І цього разу — дуже чітко.
Павільйон, де майбутнє вже працює
Одне з того, що мене найбільше вразило: цілий павільйон, присвячений робототехніці. Він займав величезну площу. Тут були і роботи-вантажники, і системи автоматизації для складів, і безпілотні засоби доставки. Це не були просто прототипи — усе працювало. Люди підходили, тестували, запитували про ціну й терміни постачання. Жодного шоу — суцільна практичність.
Я зловив себе на думці: поки ми в Україні ще дискутуємо, чи «воно нам треба», у Китаї це вже частина повсякденної логістики.
Спостереження підприємця
Я не представляв компанію на виставці, не продавав продукт. Моє завдання було інше — дивитися, аналізувати, порівнювати. І те, що я побачив, стало для мене сигналом: темпи впровадження автоматизації в Китаї настільки високі, що за кілька років це буде нормою в усьому світі.
Якщо ми не почнемо думати на кілька кроків уперед, ми просто втратимо конкурентоспроможність.
Україна: поки є вікно
Серед учасників виставки я не помітив українських компаній, принаймні у павільйоні з роботами. І це прикро. Бо інженерна база у нас сильна, а бізнес-інтуїція з кожним роком зростає.
Чи ми готові вийти на ці майданчики — питання не в грошах, а у філософії. Чи бачимо ми себе частиною глобального світу? Чи віримо, що український продукт може бути поруч із рішеннями з Південної Кореї, Японії, Китаю?
Висновок
Кантонський ярмарок дав мені не лише натхнення, а й тривогу. Гарну тривогу. Ту, яка підштовхує не зволікати. Якщо ми хочемо бути серед тих, хто створює завтра — варто починати сьогодні.
Автор: Артем Степанчук
