Що слухали в Європі 10-16 березня
Щодня і щоночі у світі пишеться маса цікавої музики, яка майже ніколи не потрапляє в ефіри поза межами своїх країн. Нерідко там трапляються абсолютно хітові речі, талановито й мистецьки зроблені. Кожного тижня будемо відбирати по 10 таких оригінальних новинок у наш плейлист, мандруючи чартами Європи та її околиць.
Словаччина. Висока словацька кухня знає дві страви – гуляш і кнедлі. Гурт Smola a Hrušky оспівав кожну. Про гуляш було раніше. А про кнедлі зараз. І знаєте, язик не піднімається потролити цих людей. Бо кнедлі – то національна гордість. Як піца в італійців. В основі – одне і те ж дріжджове тісто. А от уже далі – існує сто п’ятсот видів підливок та гарнірів, з якими кнедлі подають.
Ангола. Скандальний син колишнього президента Анголи Жозе Едуарду душ Сантуша ховається під псевдо Coréon Dú. Бо і його сексуальна орієнтація, і політика, яку вів його батько, далеко не всім до вподоби. Тому Жозе Едуарду-молодший (еге ж, і його так назвали за народження) переважно живе то у Бразилії, то у США, то у Португалії. Португаломовну музику він презентує у нас легким і приємним анімаційним кліпом Renascer (Відродження). З афроастронавтом, котрий опиняється у світі мудрих жирафів, лазурових метеликів і ніжно-фіолетових пальм.
Італія. Ті, хто тільки заїжджає до Мілана, часто не бачать нічого далі за фасадом всесвітньо знаного собору. Ті, хто тут живе, знають чимало про неглянцевий Мілан. Панк-рокер NASKA – один із таких. Він сучасний Піноккіо цього мегаполісу. Він просік, що Мілан буває жорстоким, небезпечним чи навіть нестерпним. Але якщо ти з ним однієї крові, то все одно не перестаєш його любити. І баста. Насолоджуйтесь майстерним кліпом.
Франція. Якісний гурт, який виконує важкий рок, – це рідкісне явище для легковажної Франції. Але Sidilarsen саме такий. У декого вже бороди посивіли, але хлопці твердо тримають марку. Свій стиль вони характеризують, як технометал. Трек Adelphité (Адекватність) відкриває їх восьмий студійний альбом. Сьомий, виданий 5 років тому став культовим. Перевершити його буде складно. Але підтвердити свій гросмейстерський статус – легкотня.
Ізраїль. Ще й року не минуло, як популярний ізраїльський автор і виконавець Elai Botner психонув і розпустив свою команду, з якою працював 14 років. А на заміну набрав цілковито молодих і неоперених. Тепер треба доводити, що цей вчинок був виправданим. «Коста-Рика» – це перша ластівка, яку він випускає у світ з новим бендом. У тій далекій країні були безтурботність. Незаймана природа і кохання. Зате пиво у Тель-Авіві ліпше. І варто визнати, що принаймні з вокалісткою Елай не прогадав. Її розлогий, блюзовий голос витягує цю пісню.
Фінляндія. Народжений у Фінляндії Ege Zulu пам’ятає про своє конголезьке коріння. І в середовищі бідних африканських мігрантів почувається більше своїм, ніж у колі респектабельних фінів. Бо його чорношкірі братове якісь безпосередніші й безтурботніші. Радіють малому. Накотити по пиву. Потанцювати зі шваброю. Викачатися в снігу, якого вдома ніколи не бачили. Що ще потрібно для щастя? «Я піднімаю тост за прибиральників унітазів, за доглядальниць і санітарок, за тих, хто виховує дітей на мінімалку, і на кого, начхати владі», – виголошує Ege Zulu у новому синглі.
Нідерланди. Яке ж воно співуче, теє Конго. Як Україна. Представник Нідерландів на Євробаченні-2025 Claude (Клод Кіамбе) примандрував до Європи також звідтіля. Він як почав змалечку співати по-французьки, так і не спинився. Але про що його пісня будь-хто у світі може здогадатися й без Гугл-перекладача. C'est La Vie – життя, воно таке. То вгору, то вниз. То в рожевому, то в чорному. А ти собі співаєш: ля-ля-ля-ля-ля. До речі, букмекери зараховують Claude у п’ятірку фаворитів пісенного конкурсу.
Німеччина. Кельнський дует Blumengarten починає розкручувати свій перший великий дебютний альбом. Träum von dir (Мрію про тебе) – мабуть, найекстравагантніша річ звідти. Вона як американські гірки, як емоційні гойдалки, де м’яка, тиха мелодія раптом переростає то у гучний ритм, зі скрипучими електронними звуками, то у грайливі фрагменти, наче в якомусь кабаре. У тексті герой пісні теж не відзначається стабільною психікою. Він болісно переживає втрачене кохання, доводячи себе майже до мазохізму, але водночас десь глибоко потайки сподівається: може, воно ще верне.
Туреччина. Агресивний реп ElMusto здатен розбудити всю сонну Внутрішню Туреччину. Особливо, коли його супроводжує ватага серйозних байкерів при всій параді. Еге-гей, вставайте, селяни! Діставайте свої барабани! Будемо чілити і брататися.
Вірменія. Перед тим, як відзняти цей ролик, Iveta Mukuchyan, мабуть, відвідала виставку Рубенса. Дуже вже багато алюзій. Ті ж самі пишні форми, будуарні кольори і хмара другорядних персонажів на полотні. На масовці в Іветти теж, здається, зібралося ледь не пів Єревана. Сама ж пісня є римейком твору Апо Саркісяна й ВІА «Севан бенд» – кумирів вірменської публіки кінця ХХ століття.
