Чому ліси Амазонії дедалі гірше виконують свою роль природного регулятора клімату? Чому бджоли дедалі частіше не знаходять дороги до вулика? Чому птахи втрачають точність реакцій, від яких залежить їхнє виживання?
На перший погляд, це різні проблеми. Але сучасні дослідження дедалі частіше вказують на спільний фактор. Йдеться про електростатично заряджений мікро- та нанопластик, який втручається в одну з найважливіших систем живої природи — передачу електричних сигналів.
Фактично, електричні імпульси є універсальною мовою життя. Саме вони забезпечують взаємодію клітин, органів і цілих екосистем. І сьогодні ця мова починає спотворюватися.
Як нанопластик впливає на рослини
Рослини не є пасивними організмами. Вони обмінюються інформацією двома шляхами: за допомогою хімічних молекул та електричних сигналів, які за принципом роботи нагадують нервові імпульси у тварин.
Електростатично заряджені частинки мікро- й нанопластику осідають на листі, проникають усередину клітин, порушують фотосинтез і пошкоджують хлоропласти — енергетичні центри рослинних клітин, що виконують роль, подібну до мітохондрій у клітинах людини й тварин.
Коли електричні сигнали викривляються, рослини гірше адаптуються до змін довкілля та втрачають здатність ефективно реагувати на стрес.
Наслідки вже помітні у глобальному масштабі. Деякі регіони, зокрема східна частина Амазонії, сьогодні викидають більше вуглекислого газу, ніж здатні поглинути.
Невидима загроза для тварин
Присутність мікропластику вже фіксують у різних органах тварин.
Дослідники проаналізували тканини 49 домашніх тварин — 24 котів і 25 собак, які померли природною смертю. Понад 70% з них містили частинки мікропластику одразу в кількох органах.
Це свідчить, що пластикові частинки вже проникли у біологічні системи значно глибше, ніж вважалося раніше.
Чому бджоли перестають «читати» квіти
Мало хто знає, що бджоли орієнтуються не лише за запахом чи кольором.
Вони сприймають електричне поле квітки, визначають за ним наявність нектару та навіть розуміють, чи вже відвідували цю квітку інші комахи. Після збору нектару електричний заряд квітки змінюється, і наступні бджоли легко «зчитують» цю інформацію.
Однак електростатично заряджений мікро- та нанопластик здатний спотворювати ці сигнали.
У результаті бджола може втратити здатність правильно розпізнавати квіти, знаходити нектар, повертатися до вулика або навіть впізнавати інших членів своєї колонії.
Що відбувається з нервовою системою птахів
Нервова система птахів повністю залежить від електричних імпульсів.
Саме вони забезпечують:
керування польотом;
координацію рухів;
роботу зору;
швидку реакцію на небезпеку;
передачу звукових сигналів.
Кожен нейрон підтримує різницю електричних потенціалів між внутрішньою та зовнішньою поверхнею своєї мембрани. Саме ця різниця дозволяє миттєво передавати нервовий імпульс.
Електростатично заряджений нанопластик здатний порушувати цей баланс.
У такому разі нейрон може активуватися передчасно або, навпаки, не передати сигнал у потрібний момент.
Це нагадує перебої в електромережі великого міста: окремі ділянки ще працюють, але вся система поступово втрачає стабільність. Зрештою настає своєрідний «блекаут» нейронної мережі.
Дослідження іонних каналів
Дослідження вчених із Southern Medical University (Guangzhou, Китай) показали, що нанопластик також втручається в роботу іонних каналів.
Електростатичний заряд пластикових частинок здатний змінювати їхню форму, через що ці біологічні «ворота» або не відкриваються вчасно, або залишаються відкритими надто довго.
У результаті порушується нормальна передача нервових сигналів у всій нервовій системі.
Доктор фізико-математичних наук, член Європейської академії природничих наук Валерій Еткін так описує цей процес:
«Нанопластик істотно впливає на генерацію і передачу нейронних імпульсів через множинні механізми впливу на іонний транспорт і електричні процеси в нейронах, що передають нервові імпульси в організмі.»
Біосфера намагається говорити
Ми звикли сприймати природу як сукупність окремих організмів. Але насправді її поєднує єдина система електричних сигналів — між клітинами, рослинами, комахами, тваринами та цілими екосистемами.
Якщо ця мова починає спотворюватися, наслідки проявляються всюди — від лісів до поведінки бджіл і роботи мозку живих істот.
Саме цьому присвячений документальний фільм «Nanoplastics. Threat to Life | ALLATRA Documentary».
Його головна ідея проста, але тривожна: зв'язки між живими системами поступово руйнуються, а сигнали, на яких тримається життя, дедалі частіше спотворюються.
Переглянути фільм можна за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=BVap0MdbCZg
