У жовтні 2026 року в Південно-Африканській Республіці стався випадок, який наочно продемонстрував, як особиста інформація може перетворитися на зброю проти людини, яка просто виконує свою професійну роботу.
Журналіст розслідувального видання News24 Хайя Коко готував матеріал про діяльність руху March and March та його керівниці Жасінти Нгобесе-Зуми. У центрі розслідування були питання щодо державних контрактів, пов'язаних із нею та її чоловіком. Відповідно до журналістських стандартів Коко звернувся до керівниці руху по коментар, надавши їй можливість відповісти на поставлені запитання.
Однак замість звичайної відповіді Нгобесе-Зума опублікувала на своїй сторінці у Facebook скриншот листування з журналістом. На зображенні було видно його особистий номер телефону. Публікація супроводжувалася звинуваченнями на адресу журналіста та викликала бурхливу реакцію підписників.
Наслідки виявилися серйозними. За даними News24 та Комітету захисту журналістів (CPJ), Коко отримав понад сотню телефонних дзвінків і численні образливі повідомлення, зокрема з погрозами вбивством. Деякі користувачі навіть пропонували створити груповий чат, щоб об'єднатися проти журналіста й «провчити» його.
Редакція News24 направила керівниці руху офіційну юридичну вимогу видалити публікацію, перепросити та припинити поширення особистої інформації журналіста і його родини. Після цього номер телефону на скриншоті приховали, однак сама публікація залишилася доступною. На момент оприлюднення заяви CPJ журналіст так і не отримав вибачень.
Південноафриканський національний форум редакторів (SANEF) та Комітет захисту журналістів засудили цей інцидент. Вони наголосили, що розголошення особистих даних журналіста через виконання ним професійних обов'язків — це не просто конфлікт у соціальних мережах, а форма залякування, яка загрожує свободі преси.
Ця історія показує, наскільки тонкою може бути межа між публічною критикою та організованим цькуванням. Людина, яка ставить незручні запитання, не повинна ставати мішенню для сотень незнайомців. Особливо небезпечно, коли впливовий користувач фактично передає своїй аудиторії персональні дані людини, супроводжуючи їх емоційними звинуваченнями. У такій ситуації публікація перетворюється на своєрідний сигнал до дії.
Якщо ви вже зіткнулися з доксингом і не знаєте, що робити, можна звернутися по безоплатну інформаційну підтримку до StopDox Foundation. Фонд допомагає розібратися в ситуації, визначити подальші кроки та знайти відповідні способи повідомити про оприлюднення особистих даних і вимагати їх видалення. На сайті також доступні практичні інструкції та рекомендації для постраждалих.
І, мабуть, найбільше в цій історії тривожить навіть не кількість дзвінків, а те, наскільки легко люди сприймають чужий номер телефону як запрошення до розправи. Інтернет дає кожному можливість висловлювати свою думку, але не дає права переслідувати інших.
