Ася
Ася

Ми всі живі…

Ми всі живі, але в своїх думках.

І вітер тихо коливає віти.

Він нам розкаже, десь,

можливо в снах,

Як жити треба й Господа любити.

Й море, що ночами мріє лиш про гори,

І гори, що всім серця хочуть моря бій,

Розкажуть: як жили раніше й ще до того,

Коли ще меч і серп - то всі твої думки.

Тоді жили, тоді не було тиші,

Але й не було злющої пітьми.

Ми всі у ній, але над нею дишим,

Ковтаючи світанкові плоди.

ЖиттяСенс Життя
Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Ася
Ася@asia.write

31Прочитань
0Автори
0Читачі
На Друкарні з 24 березня

Більше від автора

  • Оберіг

    Хочу поїхать подалі від всіх.

    Теми цього довгочиту:

    Кохання

  • Безхатько з душею

    Я тиняюсь по світу,

    Теми цього довгочиту:

    Життя

  • Вірш

    Старі діти, що вчаться по новій програмі.

    Теми цього довгочиту:

    Вірші

Вам також сподобається

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається