Хочу поїхать подалі від всіх.
Тебе захопити лиш, як оберіг.
Перед нами відкритий весь світ.
Будемо разом навіки, назавжди.
Аби тільки сонце сіяло над баштою.
Будуть веселощі, буде і сміх.
Танці, кохання і повно доріг.
Поїдеш зі мною, мій оберіг?
Хочу поїхать подалі від всіх.
Тебе захопити лиш, як оберіг.
Перед нами відкритий весь світ.
Будемо разом навіки, назавжди.
Аби тільки сонце сіяло над баштою.
Будуть веселощі, буде і сміх.
Танці, кохання і повно доріг.
Поїдеш зі мною, мій оберіг?
Я тиняюсь по світу,
Старі діти, що вчаться по новій програмі.
Ми всі живі, але в своїх думках.
У цьому вірші звертаються до річки, яка символізує спогади, емоції та переживання. Розповідають про своє каяття та любов, яка переплітається з болем і втратами. Річка стає свідком його почуттів, а також місцем, де зберігаються незавершені листи та думки
Люди помирають. Помирають люди! Крихкі, занадто смертні. В мої країні — від війни, найчастіше. В твоїй -— захворювання серця, дтп, суїцид. В контексті людства байдуже, чому саме люди помирають, факт залишається фактом — помирають.
Чи відчуваєш ти, що застряг у повторюваних циклах? Це дорожня карта, яка розбере твою психіку на шматочки, вкаже на слабкі місця і дасть інструменти, щоб зібрати себе заново — сильнішим, усвідомленішим, вільнішим. ТАК І ЦЕ БЕЗКОШТОВНО!
У цьому вірші звертаються до річки, яка символізує спогади, емоції та переживання. Розповідають про своє каяття та любов, яка переплітається з болем і втратами. Річка стає свідком його почуттів, а також місцем, де зберігаються незавершені листи та думки
Люди помирають. Помирають люди! Крихкі, занадто смертні. В мої країні — від війни, найчастіше. В твоїй -— захворювання серця, дтп, суїцид. В контексті людства байдуже, чому саме люди помирають, факт залишається фактом — помирають.
Чи відчуваєш ти, що застряг у повторюваних циклах? Це дорожня карта, яка розбере твою психіку на шматочки, вкаже на слабкі місця і дасть інструменти, щоб зібрати себе заново — сильнішим, усвідомленішим, вільнішим. ТАК І ЦЕ БЕЗКОШТОВНО!