Старі діти, що вчаться по новій програмі.
Й дорослі разом із тим,
Навпомацки, в темряві,
Що лишилась після потухлих світил.
Вони заклеюють рани пластиром
І безжально рубають ліси.
На сміттєзвалище кидають пластик
Й урожаю просять в садів.
Хочуть грошей і влади, і слави,
І нічого, при цім, не робить.
Нехай юні й ще не подрані,
Бережуть для нащадків дім.
Ми йдемо, а пил летить слідом
Й огортає нас в сірі хмарки.
Дим і смог, чад і кіптява -
Те, чим думають зараз усі...
