Я тиняюсь по світу,
Я свободу ловлю.
І кружляю над проводами.
Я не знаю що хочу
І навіщо живу.
І що далі буде із нами.
Цей день малий, нікчемний, швидкоплинний,
Поніс усіх в наступний день тяжкий.
А я живу - для себе, в першу чергу
І вам пораду дам, непрохану, таку:
живіть, кохайте і не зупиняйтесь,
Бо все іще попереду у вас.
А як зупинишся, то зрідка, оглядайся
На перепони, що пройшов в цей час.
24.04.2025
Як правило, норміси споживають вершки елітарності, переупаковані в доступну форму й те що за часів мого власного неформальства являло собою аванґард, наразі стало нормою.
Усе минає, але спогади залишаються з нами назавжди. Вони – наше тепло у холодному потоці змін.
Я хочу знову поговорити з вами про страх. Скільки разів у голові ви поверталися до конфлікту, в якому програли? А як ви себе почуваєте при цьому? І згадайте для порівняння моменти вашого тріумфу.
Як правило, норміси споживають вершки елітарності, переупаковані в доступну форму й те що за часів мого власного неформальства являло собою аванґард, наразі стало нормою.
Усе минає, але спогади залишаються з нами назавжди. Вони – наше тепло у холодному потоці змін.
Я хочу знову поговорити з вами про страх. Скільки разів у голові ви поверталися до конфлікту, в якому програли? А як ви себе почуваєте при цьому? І згадайте для порівняння моменти вашого тріумфу.
