В холодних стінах сповідальні

В холодних стінах сповідальні

Прагнемо більше правди

Маємо менше віри.

Навіть на дні морів з роками

Проступають ріки

Питання "де у всьому цьому ми"

Відніє

На порядку денному.

Плануємо наступний хід

Затиснувши повіки

Знаходимо себе в кінці кінців

У чомусь недбало-темному

Дорогою на схід.

Холодними

Покресленими венами руками

На узголів'ї ліжка гострим кінцем

Фіксуємо новий закон.

Надходить осінь.

З метою самозбереження

Навіть птахи перетинаючи кордон

Аби й у цьому році вижити

Влучно планують день свого повернення.

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Руслана Астахова
Руслана Астахова@Notyourslana

65Прочитань
2Автори
1Читачі
На Друкарні з 27 липня

Більше від автора

Вам також сподобається

  • Женщина з білим, як сніг, волоссям

    Якщо хтось справді не зрозуміє іронії й паралелей та почне звинувачувати мене в крадіжці чи копіюванні самі-мали-б-зрозуміти-кого, я просто випаду з цього світу. «Поступися, мужчино, місцем» - дуже самовпевнена й кричуща заява, але ж інакше не вмію

    Теми цього довгочиту:

    Вірші

Коментарі (1)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається

  • Женщина з білим, як сніг, волоссям

    Якщо хтось справді не зрозуміє іронії й паралелей та почне звинувачувати мене в крадіжці чи копіюванні самі-мали-б-зрозуміти-кого, я просто випаду з цього світу. «Поступися, мужчино, місцем» - дуже самовпевнена й кричуща заява, але ж інакше не вмію

    Теми цього довгочиту:

    Вірші