За повідомленням експерта в області міжнародного фінансового права Костянтина Кривопуста, минулого місяця Мінцифри презентувало Білу книгу з регулювання ШІ в України. Цей документ описує підхід щодо впровадження майбутнього регулювання штучного інтелекту в Україні та кроки на шляху до нього. Розробники Білої книги обіцяють, що вона враховує інтереси всіх ключових стейкхолдерів сфери — громадян, бізнесу й держави. Чи так це насправді? FinTech Insider ознайомився з документом.
Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров наголосив, що сфера оборони залишається поза регулюванням, враховуючи воєнні реалії. ШІ-продукти, які допомагають боротися з ворогом, за його словами, треба не обмежувати, а впроваджувати якнайбільше. Також Федоров зазначив, що для розвитку України необхідна максимальна дерегуляція та зменшення бюрократії, щоб позбутися перепон для впровадження технологій.
Водночас автори Білої книги враховують небезпеку стрімкого розвитку штучного інтелекту та його потенційного впливу на права людини, про які зараз говорить весь світ. Тому пропонується підхід, який адресує виклики без впровадження обов’язкового регулювання в найближчі 2–3 роки.
Біла книга передбачає конкретні інструменти, частину з яких бізнес може використовувати вже зараз. Вони дадуть змогу підготуватися до виходу на ринок ЄС, де вже незабаром буде затверджено відповідне регулювання. Наступний етап — гармонізувати українське законодавство із законодавством ЄС.
Використання ШІ в Україні
Україна не є винятком із загальносвітового тренду і згідно із січневим опитуванням Kantar Ukraine 78,7% опитаних громадян знають, що таке штучний інтелект. При цьому лише 7,6% зазначили, що не знають, що таке ШІ. Ще 13,7% не змогли надати однозначну відповідь. Також значна частка громадян України вже мала досвід використання технологій ШІ, починаючи від взаємодії із чатботами і закінчуючи використанням побутових приладів, що містять в собі технології штучного інтелекту.
За результатами останнього опитування у січні 2024 року, 29,1% респондентів зазначили, що використовують ШІ в тій чи іншій сфері, 16,6% не змогли дати однозначну відповідь і 54,3% зазначили, що не використовують ШІ.
50% опитаних позитивно ставляться до ШІ загалом, а 73% згодні із твердженням, що ШІ здатний покращити життя людства. Попри загалом схвальне ставлення до ШІ, громадяни відчувають й ризики, що пов’язані з ШІ, — етичні, соціально-економічні та екзистенційні.
45% опитаних Kantar Ukraine українців вважають, що в Україні потрібен закон щодо штучного інтелекту.
Цілі впровадження регулювання
1. Підтримка конкурентоспроможності бізнесу.
Зокрема, завдяки розробці та впровадженню інструментів для підготовки бізнесу до впровадження регулювання. Це також забезпечить компаніям доступ до глобальних ринків.
2. Захист прав людини.
ШІ здатен не тільки стати ще однією сферою або середовищем, де можуть порушуватися права людини, але й значно збільшити кількість випадків порушення прав людини. Саме тому, як зазначає Мінцифри, з метою убезпечення громадян від таких ризиків та захисту прав людини під час взаємодії з ШІ постає потреба у впровадженні юридично обовʼязкового та всеохопного регулювання, що пропонується на другому етапі підходу.
3. Євроінтеграція.
В уряді переконані, що імплементація Регламенту ЄС про ШІ важлива не тільки для безпроблемної інтеграції України до ЄС, але й має під собою вагомі ринкові та економічні передумови. Тож запропоновані положення націлені на адаптацію національного законодавства до законодавства ЄС у цій сфері.
Етапи впровадження регулювання
Міністерство цифрової трансформації України пропонує скористатися шляхом поступового впровадження регулювання у сфері ШІ, розділивши його на два етапи:
1. Підготовчий. Він передбачає створення та впровадження позазаконодавчих інструментів для допомоги профільному бізнесу та іншим стейкхолдерам у підготовці до майбутнього обовʼязкового регулювання.
Наразі передбачається розробка, адаптація та впровадження таких інструментів, як регуляторна пісочниця, методологія оцінки впливу ШІ на права людини, інструментів з маркування ШІ, а також інструментів мʼякого права: добровільних кодексів поведінки та загальних і секторальних рекомендацій.
Важливим елементом першого етапу та підходу загалом є створення вебпорталу відповідального ШІ, де будуть зібрані та інтегровані такі інструменти.
Результатом першого етапу має стати розробка та прийняття закону-аналога Регламенту ЄС про штучний інтелект.
2. Імплементація Регламенту ЄС про штучний інтелект. Мінцифри зазначає, що Регламент ЄС буде одним із найбільш дієвих механізмів захисту прав людини у світі, беручи до уваги фінальну версію регламенту, хід дискусії щодо його прийняття та попередній досвід впровадження законодавства ЄС у цифровій сфері. А компаніям впровадження такого регулювання забезпечить доступ до нових ринків.
У квітні 2024 року відбулася пояснювальна зустріч між Україною, Молдовою з одного боку та ЄС з іншого. Під час зустрічі, як зазначає Мінцифри, Україна отримала бачення та позицію ЄС щодо того, як країни-кандидати повинні адаптовувати законодавство ЄС, зокрема, й в цифровій сфері. Сторона ЄС також підкреслила необхідність імплементації Україною Регламенту ЄС зі штучного інтелекту як фактично безальтернативного шляху.
Регуляторна пісочниця Мінцифри
Очікується, що регуляторна пісочниця, крім штучного інтелекту, покриє також такі сфери, як WEB3, блокчейн та деякі інші інноваційні сфери. Регуляторна пісочниця — це контрольоване середовище, в межах якого ШІ-продукти матимуть можливість розроблятися або тестуватися під наглядом та із залученням експертної (та іншого виду підтримки) держави на предмет відповідності майбутньому регулюванню.
В рамках пісочниці продукти «просіюватимуться» на предмет відповідності всьому спектру вимог майбутнього регулювання. До участі в пісочниці потраплятимуть передусім ті продукти, опрацювання яких в межах пісочниці становитиме достатній інтерес для держави, а також ті, які відповідатимуть іншим критеріям відбору. Очікується, що це будуть, наприклад, такі критерії, як соціальна значущість продукту. Також певні привілеї для відбору будуть для малих та середніх підприємств і стартапів.
Добровільне маркування систем ШІ
Маркування систем з ШІ — це надання чіткої та структурованої інформації про побудову, функції, алгоритми та інші аспекти систем штучного інтелекту. Цей процес спрямований на забезпечення прозорості та відкритості щодо того, як саме працюють інтелектуальні системи.
Чітке маркування демонструє, що розробники та системні інтегратори ШІ несуть відповідальність за свої продукти та їх впровадження і є прозорими в частині розкриття інформації про систему. Якщо система штучного інтелекту завдає шкоди або поводиться несподівано, важливо знати, хто несе відповідальність для того, щоб виправити таку ситуацію. Це дозволить зміцнити довіру серед користувачів та уникнути упередженості й дискримінації.
Розробник проходитиме процедуру маркування добровільно, наприклад, за допомогою вебформи. Вебформа дозволяє розробнику або власнику системи «розповісти» про систему з ШІ в стандартизованій формі, добровільно надаючи інформацію про три ключові елементи — навчальні дані, алгоритми та простір прийняття рішень.
Центр відповідального ШІ
Не менш важливим інструментом є центр відповідального ШІ у формі вебпорталу. Мета полягає в тому, щоб надати зручний доступ до всіх інструментів, а також постійно тримати всіх ключових стейкхолдерів у курсі справ щодо того, як Україна рухається на шляху до впровадження обовʼязкового регулювання, а після — як воно здійснюється.
Виклики
Одним із викликів на шляху до впровадження регулювання ШІ Мінцифри називає необхідність створення регуляторного органу, який впроваджуватиме відповідне законодавство у сфері ШІ та стежитиме за його дотриманням. Проте для створення такого регуляторного органу необхідні достатня кількість людських та фінансових ресурсів, що в умовах війни, незважаючи на всю значущість сфери ШІ, вочевидь є вкрай малоймовірним.
Крім того, створення такого органу потребує часових затрат для проходження всіх необхідних процедур, зокрема, розробки окремого закону щодо порядку створення, повноважень і функцій такого органу. Ще однією важливою проблемою є наявність належного рівня експертизи і професійного людського ресурсу, що може бути залучений до роботи регуляторного органу.
“Саме тому ми акцентуємо увагу на формуванні спроможностей в межах нашого підходу, де під формуванням спроможностей розуміється не тільки спроможність бізнесу відповідати майбутнім вимогам, але й спроможність держави здійснювати регулювання. І саме тому, наприклад, підхід зі швидким впровадженням обовʼязкового регулювання зі створенням регуляторного органу (імплементація Регламенту ЄС одразу після його прийняття) є фактично неможливим”, – зазначається у Білій книзі.
