Піца — один із найвідоміших кулінарних символів світу, проте її історія набагато давніша й цікавіша, ніж здається. Перші форми пласких хлібів із простими начинками з’явилися тисячі років тому: давні єгиптяни випікали дріжджові коржі, а греки та римляни готували різноманітні хліби, приправлені оливковою олією, зеленню та спеціями.
Однак піца в сучасному вигляді бере свій початок у Неаполі. У XVIII столітті бідні мешканці міста почали додавати до коржів помідори — продукт, привезений з Америки. Спочатку помідори вважали небезпечними, але з часом вони стали незамінною складовою, перетворивши піцу на смачну, дешеву та популярну страву.
Справжній перелом стався у 1889 році, коли піцайоло Рафаеле Еспозіто створив особливу піцу на честь королеви Маргарити Савойської. Вона складалася з помідорів, моцарели та базиліку — інгредієнтів, що символізували кольори італійського прапора. Піца “Маргарита” швидко стала знаменитою та дала поштовх світовій популярності страви.
У XX столітті, завдяки італійським емігрантам, піца поширилася по всьому світу та почала набувати нових форм і смаків. Сьогодні існують тисячі її варіацій, але неаполітанська піца з м’яким тістом і високими бортиками залишається класикою, яку навіть внесено до списку нематеріальної спадщини ЮНЕСКО.
Піца — це не просто їжа. Це історія культури, простоти та єднання людей усього світу довкола аромату печі на дровах.
