У нашому світі вже давно існують стандарти краси, які змінюються залежно від часу. З появою соціальних мереж вони все більше піддаються новим змінам. Інтернет перестав бути просто розвагою. Сьогодні він формує наше уявлення про те, яким має бути «ідеальне» тіло — без целюліту, підтягнуте і з ідеальним рельєфом. Це створює тиск, з яким стикаються багато з нас.
Стандарти краси почали створювати ще до появи соціальних мереж. Раніше вони формувалися на тлі кінематографа і обставин у світі. Наприклад, 1920 рік став роком андрогінного образу: хлоп’ячий силует, коротка стрижка і одяг, що приховує жіночні вигини. Це відображало образ «незалежної» жінки в умовах революції у світі. У 1950-х роках, навпаки, створили образ «типової жіночної фігури»: тонка талія, пишні стегна і декольте. Стандарт сформувався завдяки кінематографу, а відомими іконами стилю цих років стали Мерилін Монро, Елізабет Тейлор та інші. Усе це показує, що в різні роки жінки сприймали «ідеальне тіло» по-різному.
У кожну епоху стандарти відрізнялися. А що ж відомо про наш час? Кожен рік вносить поправки і змінює уявлення про «еталон фігури». Наприклад, на початку нульових зберігся вплив моди 90-х років і все так само був присутній «героїновий шик». Цінувалася худорлявість і підтягнуте рельєфне тіло. Перенесімося трохи далі. З 2010 по 2019 рік стандарти краси змістилися від екстремальної худорлявості до фемінності. Тренд на цей тип фігури задали знаменитості, такі як Кім Кардаш’ян. У моді були чітко окреслені сідниці, пишне декольте, але вузька талія і плаский живіт. До 2019 року зріс попит на бодіпозитив і досі він міцно тримається в суспільстві. Усі зміни стандартів транслюються через соціальні мережі. Тож як саме вони вплинули і які негативні наслідки принесли?
Ймовірно, ви стежите як мінімум за кількома людьми, яких вважаєте зразком досконалості. В інтернеті вони створюють бездоганну картинку, але багато хто з нас не розуміє, що в реальності наші кумири виглядають так само, як і інші. Якщо ж це не так, то варто пам’ятати, що більшість із них вдаються до пластичних операцій. У цьому немає нічого поганого, якщо це свідомий вибір. Проте варто нагадувати собі, що це не повинно впливати на власне сприйняття свого тіла.
Дивлячись на їхній образ, у голові ми ставимо собі певні цілі. Однак у кожної медалі є дві сторони. З одного боку це нас мотивує, а з іншого створює психологічний тиск. Навіть не помічаючи цього, ми постійно порівнюємо себе з іншими і шукаємо в собі те, що можна змінити, покращити або підкоригувати.
Постійні думки про те, як довести себе до свого ідеалу в голові та порівняння з іншими не дають нам жити повноцінним життям. Складно насолоджуватися кожним днем, перебуваючи в постійній гонитві за недосяжним образом. Більшість впадають у крайнощі і стають на шлях пластичних операцій або жорстких обмежень у харчуванні та спорті. Багатьох це призводить до проблем зі здоров’ям і викривленого сприйняття свого тіла.
Відомим ментальним захворюванням, яке поширюється все більше в наші дні, є РХП — розлад харчової поведінки. Воно включає в себе багато видів, і всі вони з’являються у людей лише через одне — сприйняття свого тіла. Незважаючи на те, що захворювання є ментальним, воно тягне за собою і фізичні наслідки. Погіршення роботи шлунково-кишкового тракту, серцево-судинні захворювання, зниження зору, загальний занепад сил та інші. Лише повноцінна робота з психологом допоможе перейти в ремісію.
Стандарти краси змінюються залежно від часу і обставин у світі. Важливо знайти баланс і не втратити себе у світі «ідеальних» тіл. Соціальні мережі транслюють ідеальну картинку, за якою приховується реальність. Вони можуть надихати, але також створювати тиск. Ключовою річчю, яка повинна існувати незалежно від еталонів краси-любов і прийняття себе в будь-якій формі. Як цього досягти? Як сформувати здорову самооцінку і не залежати від чужої думки? Про це поговоримо в наступній статті.
