Я познайомилась з поняттям “overthinking” давно, і точно знаю як це відчувається, коли ти те й робиш, що постійно думаєш. Це виснажує не лише фізично, а й морально, оскільки часто думки не супроводжуються діями, ви просто-напросто жуєте велику жуйку з ваших реальних чи нереальних думок, вона вже несмачна, відчувається як гума, але виплюнути її у перший ліпший смітник вам бракує сил. Сьогодні я хочу подивитись на цю тему з більш прагматичної точки зору, наукової так би мовити. Можливо, після прочитання хтось таки знайде той бісив смітник.
Що таке overthinking
Оверсінкін( так, тут пряма транслітерація слова) - це надмірне, нав'язливе мислення, коли людина постійно прокручує в голові минулі події, аналізує розмови, переживає через майбутнє, зациклюється на проблемах, часто перебільшуючи їх значення, що призводить до тривоги, виснаження та неможливості діяти. У наш час досить багато тривожників, для яких занадто багато думати - це як чашку кави випити. Цього важко позбутись, та ще важче навчитись жити з постійними думками, але це реально. Ця стаття розповість нам про те, як гормон кортизол впливає на нас, який в свою чергу є першим “пациком на районі”, спровокований постійними нав’язливими думками. Уявіть, що ви студент, який працює на роботі, яка йому не подобається, вчиться на професії, яка йому не сильно подобається, і розуміє, що зовсім скоро потрібно буде повністю піти у вільне плавання після закінчення університету. І тут ми можемо поділити людей на 2 типи: одні почнуть багато думати “а шо робити”, “я невдаха”, “треба міняти роботу, а куди йти, якщо я нічого не знаю і не вмію”, “треба більше грошей, а де мені їх взяти”, і так далі, інший тип, буде пливти за течією, навчатись, працювати. Я зараз не говорю, хто з них досягне успіху у майбутньому, я говорю про емоційний стан, який у першого типу буде не у кращому стані. Такі думки піднімають рівень кортизолу до небес і з цим потрібно щось робити.
Чому ми багато думаєм?
Темп життя надзвичайно швидко виріс, ми маємо бути там, сям, такими, з тими, не з тими. Ти маєш навчатись тут, але не забувай підробляти, ти не маєш підробляти, у тебе вже повинна бути повноцінна робота за професією, війна в країні, потрібно виїжджати, ні, потрібно залишитись тут і так далі. Оверсінкін заважає жити, заважає ясно мислити, діяти та реагувати. Наші думки напряму впливають на дії, чим більше негативу в голові, тим більше негативу в діях. Ось кілька речей, які допомогають особисто мені, коли я відчуваю, що моя голова зараз нібито взірветься:
1) Вийти на свіже повітря. Без телефону. Просто вийти, пройтись, вдихнути свіжого, чистого повітря. (ну, з чистим я б посперечалась, але)
2) Прийняти душ, по можливості. Не знаю, чомусь, коли я очищаюсь фізично, навіть, якщо я не забруднилась, таким чином я очищаю свою голову.
3) Поговорити з кимось. Проблема оцієї багатотомної жуйки заключається в тому, що нам важко перемкнутись на шось інше, на інші думки, ми, можливо, й хочемо, але не можемо, бо постійно до цього повертаємось. Розмова з кимось, хоч не хоч, а відволіче вас від власних думок і допоможе мислити ясно.
4) Є крута порада із книжки “ Стіни в мой голові. Як жити з тривожністю та депресією” автора Володимира Станчишина. Ідея заключається в тому, аби уявляти свої думки, нібито вони трамваї. От, наприклад, ви стоїте на зупинці, чекаєте трамвай під номер 16, ви бачите, що їде 19, ви ж його просто попускаєте, правда ж? ви ж не думаєте, що ой який це поганий трамвай, які погані люди в цьому трамвай, і взагалі я лох, що мого трамваю досі немає, ви натомість просто чекаєте наступного, свого. Так само з думками, якщо до вас “під’їжджає” думка під назвою “ти невдаха” - просто пропустіть її, натомість чекайте іншої, вашої думки, яка буде під назвою “ти все зможеш”. Відпускайте те, що не належить вам, що не є вашим, що не відчувається вашим. Накопичувати в собі все, як губка, це звичайно гарна навичка, згадайте Губку Боба, але питання в тому, якої якості накопичені вами речі.
5) Банально, але просто, якщо не хочеться розмовляти ні з ким, постарайтесь перемкнутись на якусь іншу діяльність, попишіть, попийте чаю(монотонність того, як ви будете його заварювати може навіть заспокоїти більше, ніж сам чай). Зробіть якісь фізичні рухи, щоб відволіктись, поприсідате в кінці кінців. У серіалі “Вітька” один з героїв, який мав алгколольну залежність так і робив, коли йому хотілось випити, він присідав:)
Підсумки
Повертаючись до заголовку цієї статті, хочу сказати ось що, спробуйте серед вирію ваших думок віднайти ті, які вам найбільше болять, наприклад, “мені не подобається ця робота”, “мені не подобається мій партнер”, “я боюсь, що залишусь без друзів” і так далі, проаналізуйте їх та об’єктивно подивіться на ці думки, чи правдиві вони, чому саме вони полонять ваш розум, що до цього призвело, будьте чесними. Чому я вирішила написати цю статтю? Бо як ніхто знаю, як це лежати вночі, коли всі вже сплять, а ти не можеш очей стулити, бо думаєш, думаєш і думаєш. Поради, які я написала вище я намагаюсь використовувати й сама. Найбільше мені допомогає або свіже повітря, або душ, або розмова з кимось. Сподіваюсь, цей текст допоможе комусь розгрузитись, хоча б трішечки, пишіть свої думки в коментарях, я почитаю, інші почитають, ми разом почитаємо та розгрузимось.
Будьте собою, бережіть нерви та Слава Україні!
