Літнє сонце в небі сяє,
День найдовший настає.
Тепло землю зігріває,
Промінь сонячний живе.
Промінь золотий яскравий,
Луг у квітах запалав.
Квітів барви як веселка,
Чути липи аромат.
Біля вогнищ сміх лунає,
Пісня чується в полях.
Дух природи всіх збирає,
Час Купала зустрічать.
Ніч коротка на підході,
Місяць між зірок висить.
Мить чарівна і прекрасна,
Спів в душі не заглушить.
Вітер ніжно трави хилить,
Пахне м'ятою роса.
Ліс щось шелестом говорить,
І птахи співають там.
Щастя люди закликають
В тиші мрії бережуть.
Долю гарну ніч гукають,
Та любов в серцях несуть.
Сонце силу всім дарує,
Кожен промінь мов крило.
Все довкола веселиться,
Щоб добро перемогло.
Хай надія не згасає,
Квітне радість повсякчас.
Літнє сонце надихає,
На добро, кохання, лад.
Пам'ятаємо це свято,
Де природа квітне вся.
Ці свята прийшли від предків,
І не канули в літа.
Верещако Сергій.
