У сфері оборонних закупівель особливо важливо дивитися не лише на ціну контракту, а й на спроможність компанії реально виконати взяті на себе зобов’язання.
У випадку з ТОВ «Лідер-НТЗ» виникає одразу кілька питань. Ще донедавна компанія займалася переважно орендою нерухомості та текстильним виробництвом, а у 2025 році змінила власників, назву та напрям діяльності. При цьому вже у 2026 році отримала три оборонні контракти загальною вартістю майже пів мільярда гривень — на балістичні шоломи та бронежилети.
Окремо привертає увагу питання підтвердження досвіду. Для участі в закупівлі шоломів вимагався аналогічний договір на значну суму. Компанія надала угоду з ТК «Альянс Ідеал», однак дати документів та відображення відповідної операції у фінансовій звітності породжують логічні запитання. Державна аудиторська служба також вказала на ризик можливого надання недостовірних документів щодо досвіду виконання аналогічних договорів.
Ще один важливий момент — фактичне виконання контракту. За інформацією Міністерства оборони, компанія відвантажила лише 1000 балістичних шоломів, а через перевищення передбачених контрактом строків до постачальника мають застосувати штрафні санкції. Водночас загальна сума укладених контрактів уже наблизилася до 500 млн грн.
Формально в Міністерстві оборони та Агенції оборонних закупівель заявляють, що процедура відбулася відповідно до чинних правил. Але саме тут і виникає головне питання: чи достатньо формальної відповідності документам, коли йдеться про постачання засобів захисту для військових під час війни?
На мою думку, оборонні закупівлі мають оцінюватися не лише за принципом «документи прийняті — процедура законна». Потрібно перевіряти реальний виробничий потенціал, походження досвіду, фінансову спроможність, строки виконання та якість продукції.
Бо у випадку оборонного замовлення помилка — це не просто невиконаний комерційний контракт. За нею можуть стояти зірвані поставки та безпека людей, які перебувають на передовій.
