Після наших останніх матеріалів про приховану загрозу пластику ми отримали багато реакцій. І в коментарях знов і знов звучить одна «проста» ідея:
«А може просто прибрати пластик? Раніше ж усе було в склі…»
На перший погляд це здається логічним. Повернути молоко в скляну тару, ковбасу в папір, а пакети й пляшки заборонити. І ніби все, кінець кошмару.
Але правда в тому, що це ілюзія. Це як намагатися осушити повінь чайною ложкою, коли греблю вже прорвало .
Точку неповернення пройдено
Пластик створювали як матеріал, що мав полегшити життя. Та в реальності він став пасткою для природи і для нас самих.
Навіть якщо завтра зупиняться всі заводи світу, а ми масово перейдемо на скло й кераміку, це не прибере проблему Бо вона вже накопичена.
З середини ХХ століття людство виробило понад 9 мільярдів тонн пластику . Переробляємо приблизно 10% . Решта 90% залишаються в довкіллі.
Щороку в океан потрапляє близько 11 мільйонів тонн пластикового сміття . Уявіть: кожні 8 годин у Світовий океан «падає» одна Ейфелева вежа з пластику . За рік це ніби цілий мегаполіс із 1 100 таких веж на дні.
Китайські вчені (Journal of Hazardous Materials) підрахували: у поверхневому шарі океану вже дрейфує приблизно 350 трильйонів мікрочастинок пластику .
Той пластик, який ми вже виробили, нікуди не зник. Він на звалищах, у воді, в ґрунті . І найгірше, що ці гори сміття поступово перетворюються на невидимий пил, нанопластик. Процес уже запущений, і заборона «нових пакетів» його не зупинить. Ми фактично живемо в пластиковому тумані.
Пластик змінив тактику
Чому «старий» пластик часто небезпечніший за «новий»? Тому що, дроблячись до мікро і нанорозмірів, він змінює поведінку і потрапляє туди, куди раніше доступу не мав.
Тотальна всюдисущість (і на нашій тарілці теж)
Мікро та нанопластик став частиною глобального кругообігу . Він усюди: від океанських глибин до гірських вершин . Його знаходять у живих організмах, у воді, в їжі, в повітрі .
Вчені з Університету Ньюкасла (Австралія) наводять шокуючу оцінку: людина споживає з їжею та водою близько 250 грамів пластику на рік . За відчуттям це ніби щороку «з’їдати» десятки пластикових пакетів .
Електростатичний заряд: удар по біосфері
Найстрашніше відбувається на мікрорівні . Через малий розмір і властивості електрета частинки пластику не лишаються інертним сміттям. Вони можуть набувати електростатичного заряду і перетворюватися на трильйони мікро та нановбивць.
❗ Саме заряд стає їхньою «зброєю». Він дає змогу частинкам:
глибоко проникати в тканини;
порушувати клітинний захист і вражати мітохондрії, наші внутрішні «електростанції» ;
працювати як магніт для вірусів і бактерій .
А оскільки біосфера і наш організм живуть завдяки тонким електричним імпульсам, заряджений мікро та нанопластик, проникнувши всюди, починає спотворювати ці сигнали, втручаючись у фундаментальні процеси природи.
🔷 Що ми можемо зробити? (Спойлер: сортування не панацея)
Чи означає це, що ми приречені? Ні. Але це означає, що треба змінити стратегію .
Мрія про «повернення до скляної пляшки» це спосіб сховатися від реальності. Сортування важливе, але воно бореться з наслідками, а не з ключовою загрозою для здоров’я .
Головна битва за виживання переходить із площини екології у площину фізики .
Головна ціль: якщо ми не здатні виловити кожну наночастинку з океану чи з власної крові, нам треба навчитися її знешкоджувати.
Головне завдання: знайти спосіб зняти електростатичний заряд. Без заряду нанопластик перестане «коротити» клітини та притягувати патогени. Він стане інертним сміттям, яке організм зможе вивести.
🔷 Наша роль
Ми можемо перестати заспокоювати себе думкою, що відмова від однієї трубочки врятує світ .
Нам потрібен суспільний запит до науки . Це відповідальність кожного. Ми можемо вимагати і підтримувати пошук рішень щодо нейтралізації заряду .
Науковцям потрібні умови, ресурси й розуміння, що ми боремося не просто зі сміттям, а з невидимою фізичною загрозою .
У минуле ми не повернемося. Але майбутнє для себе і дітей ми ще можемо забезпечити, якщо перестанемо шукати прості виходи й подивимося в очі реальній проблемі.
Матеріал створено на основі нових наукових даних та інформації з документального фільму «Нанопластик. Загроза життю» .
У першому коментарі додаткова інформація 👇
#екологія #пластик #нанопластик #мікропластик #здоровя #наука #майбутнє #довкілля #забруднення #екосвідомість #фізика #планета #вода #океан #екоактивізм #plasticpollution #nanoplastic #microplastics #environment #science
