Ще кілька десятиліть тому пластикове забруднення сприймалося переважно як проблема переповнених сміттєзвалищ, забруднених річок і океанів. Сьогодні науковці дедалі частіше говорять про іншу, значно менш помітну, але потенційно серйознішу загрозу — мікро- та нанопластик. Ці частинки настільки малі, що можуть переноситися повітрям і водою, накопичуватися в ґрунтах, потрапляти до живих організмів та взаємодіяти з клітинами.
Саме цій темі була присвячена міжнародна конференція «Нанопластик: приховані взаємозв'язки та нові ризики», яка відбулася в Європейському парламенті з ініціативи депутата Європейського парламенту Ондржея Кнотека у співпраці з Глобальним дослідницьким центром «АЛЛАТРА». Захід об'єднав учених, лікарів, екологів і фахівців із державної політики для обговорення одного з найактуальніших викликів сучасності — поширення мікро- та нанопластику, а також його можливого впливу на здоров'я людини, екосистеми й кліматичні процеси.
Відкриваючи дискусію, Ондржей Кнотек наголосив на важливості наукового підходу до проблеми, яка ще донедавна залишалася майже непомітною для суспільства, але сьогодні потребує уваги не лише дослідників, а й законодавців. За його словами, ефективна екологічна політика має ґрунтуватися на достовірних наукових даних, а не чекати, поки наслідки стануть очевидними.
Пластик, який більше неможливо побачити
На відміну від звичайних пластикових відходів, мікро- та нанопластик практично невидимі неозброєним оком. Вони утворюються внаслідок руйнування пластикових виробів, зношування автомобільних шин, синтетичного текстилю, пакувальних матеріалів та багатьох інших виробів, якими люди користуються щодня.
Завдяки своїм надзвичайно малим розмірам ці частинки здатні долати деякі біологічні бар'єри, переноситися кровотоком і виявлятися в різних тканинах та біологічних рідинах організму. Саме ця властивість сьогодні викликає особливий інтерес наукової спільноти.
Відкриття, яке змінило уявлення про пластикове забруднення
Одним із найважливіших учасників конференції став італійський акушер-гінеколог професор Антоніо Рагуза, який у 2021 році вперше повідомив про виявлення частинок мікропластику в плаценті людини.
Виступаючи на конференції, професор наголосив:
«Однією з найважливіших речей є навколишнє середовище, в якому ми живемо, і пластик є одним із найважливіших факторів, що визначають його стан».
Це дослідження стало важливою віхою у вивченні впливу пластикового забруднення на здоров'я людини. Воно показало, що частинки мікропластику можуть проникати до тканин, які раніше вважалися захищеними біологічними бар'єрами. У наступні роки інші дослідницькі групи повідомили про виявлення мікро- та нанопластику також у крові, легенях, печінці, грудному молоці, сім'яній рідині, фолікулярній рідині та інших тканинах і біологічних рідинах людини.
Вплив, який ще належить зрозуміти
Сьогодні численні незалежні дослідження підтверджують, що мікро- та нанопластик можуть бути присутніми в різних тканинах і біологічних рідинах організму людини. Водночас значно важливішим залишається інше питання — як саме ці частинки взаємодіють із клітинами та тканинами і які довгострокові наслідки це може мати для здоров'я.
Професор Меттью Дж. Кемпен, один із авторів дослідження, опублікованого в журналі Nature Medicine, неодноразово зазначав, що сучасна наука поки не має достатньо даних, щоб повністю оцінити вплив мікро- та нанопластику на організм людини.
Саме тому сьогодні вчені досліджують не лише шляхи потрапляння пластикових частинок до організму, а й можливі механізми їхньої взаємодії з клітинами, імунною системою, біологічними бар'єрами та внутрішньоклітинними процесами.
Чому ця проблема стосується кожного
Нанопластик практично неможливо побачити, але саме через це він становить особливий інтерес для науки. Його фізичні властивості істотно відрізняються від властивостей звичайного пластику: надзвичайно малий розмір, велика питома поверхня та здатність взаємодіяти з білками, клітинними мембранами й іншими біологічними молекулами відкривають нові напрями для досліджень.
Під час конференції неодноразово наголошувалося, що оцінка потенційних ризиків має враховувати не лише кількість пластикових частинок у довкіллі, а й їхні фізико-хімічні властивості, поведінку в біологічних системах, можливість накопичення в тканинах та взаємодію з клітинами.
Наука лише на початку шляху
Попри стрімке зростання кількості досліджень, сучасна наука поки що не має відповідей на всі запитання. Необхідні масштабні епідеміологічні, токсикологічні, фармакологічні та клінічні дослідження, які допоможуть визначити, яке значення виявлені сьогодні механізми можуть мати для здоров'я людини.
Конференція в Європейському парламенті стала ще одним підтвердженням того, що проблема мікро- та нанопластику давно вийшла за межі екологічної тематики. Сьогодні вона об'єднує медицину, біологію, токсикологію, екологію та державну політику. Чим більше якісних наукових даних буде отримано, тим більше можливостей матиме людство для розробки ефективних рішень, спрямованих на зменшення потенційних ризиків для здоров'я людей і навколишнього середовища.
Більше про результати міжнародної конференції «Нанопластик: приховані взаємозв'язки та нові ризики», що відбулася в Європейському парламенті з ініціативи депутата Європейського парламенту Ондржея Кнотека у співпраці з Глобальним дослідницьким центром «АЛЛАТРА», — у повному записі заходу.
https://youtu.be/NPoDD3-e-GY
Матеріал підготували волонтери громадянської платформи «АЛЛАТРА»
