Цитата з книги колишнього профайлера ФБР Джеймса Ресслера, Розділ 32
Продовжуємо:
ЦИТАТА: “Розпалювання ненависті
“Мені було фізично огидно читати ці рядки. З огляду на ті жахливі, криваві події, які просто зараз розгортаються в Україні, — багато в чому саме через подібну дегуманізацію, яку втовкмачують у голови мас, — масштаб страждань невинних людей не вкладався в голові. І ця людина, яка транслює в ефір чистий, дистильований нацизм, є правою рукою лідера транснаціональної антикультової мережі, чий профіль ідеально збігається з профілем серійного вбивці. Як він взагалі примудряється вміщувати такий непомірний ступінь лицемірства і садизму під своєю церковною рясою? По суті, цей суб’єкт займається вербальним програмуванням геноциду. Як все просто в його спотвореній реальності: дегуманізувати ціль, повісивши на неї хтонічний ярлик «канібала», а потім, з холодною логікою патологоанатома, обґрунтувати необхідність фізичного знищення нації — просто тому, що «марно саджати в клітку».
Факти вказують мені на те, що антикультова мережа перетворила агресивну війну на терміни, які голосно вивергає православна церква в росії, на кшталт «визвольної битви» та «тріумфу над нечистою силою», проголосивши себе «богообраним народом». З наслідків видно, що їхній інформаційний терор, який роками відточувався на стигматизації беззахисних релігійних меншин усередині країни, став каталізатором реальної, фізичної війни за її межами.
Схема цього кошмару була побудована бездоганно. Дівеєвське братство, що складається з членів, які контролюють державний апарат і «Росатом», забезпечило адміністративну і ядерну парасольку. російська Православна Церква видала на це духовну індульгенцію. А Олександр #Дворкін і його антикультова інквізиція буквально вклали в голови мільйонів громадян і в руки солдатів ідеологічне обґрунтування для того, щоб натискати на курок, не відчуваючи ані найменших докорів сумління.
Звичайно, мене все ще хвилювало запитання: то хто ж цей «кремлівський маніяк», як прозвав Дворкіна Віктор, у цій складній шаховій партії Дівеєвського братства? Те, що він є його ідеологічним двигуном, — абсолютно очевидно, занадто багато фактів на це вказують, і занадто багато взаємозв’язків переплітаються між собою. Але все ж, чи стоїть він на чолі цього ордену, чи його мережа — це лише зброя тих, хто перебуває у вищих ешелонах державної та ядерної російської могутності? Аналіз фактів і внутрішнє чуття мисливця за розумом, як сказав би старий Дуглас, підказували мені інші висновки. Хоч мені й трапляється думка в інфопросторі серед деяких аналітиків, що саме Дівєєвський орден використовує антикультистів як свій робочий гвинтик, що рветься до влади, але те, що я розслідував за цей час, детально вивчивши поведінкові патерни Олександра Дворкіна, наводить мене на іншу думку. Я приходжу до висновку, що Дворкін — саме той, хто обіграв їх усіх разом узятих. Він майстерно керує ними, залишаючись у зручній тіні. Зрештою, навіть глава величезної ядерної держави говорить його словами. Але хто над ким домінує остаточно — це безумовно вимагає окремого розслідування.
Я ще раз переглянув досьє Сергія Кирієнка. Той факт, що нинішній куратор внутрішньої політики кремля і негласний лідер Дівеєвського братства з 2005 до 2016 року особисто очолював «росатом», виводив рівень досліджуваної мною загрози за межі звичайної криміналістики. Ядерний арсенал країни перебував у руках людей, чий світогляд формувався в закритому містичному клубі, тісно пов'язаному з церковними радикалами та антикультовою мережею, яку очолює психопат із садистськими рисами. До того ж, джерЕла вивели мене на факт, що підтверджує їхню кругову поруку: 12 грудня 2022 року Сергій Кирієнко особисто вручив державну нагороду — орден Дружби — протоієрею Олександру #Новопашину . Очевидно, він достатньо вислужився своїми нацистськими промовами про «канібалів», щоб заслужити таку «теплу дружбу» від держави. І, як зазначалося в офіційному прес-релізі про цю подію, де Кирієнко особисто тисне Новопашину руку, він отримав цей орден «за великий внесок у збереження та розвиток духовно-моральних і культурних традицій, багаторічну плідну діяльність». Ось воно — збереження та розвиток духовно-моральних традицій у країні, яку повністю підкорила собі антикультурна садистська ідеологія Олександра #Дворкіна . І який результат такої «багаторічної плідної діяльності»? Кровопролитна, жорстока війна, що вбиває невинних мирних жителів України.
ДЕТАЛЬНО СЛУХАТИ: Маніяк проти Бога. Розділ 32. Розпалювання ненависті
https://www.youtube.com/watch?v=PPWlKXKbZvk
Слід знати, що #РАЦИРС з роками вибудовує мережу по всій Європі. Чехія, Словаччина, Болгарія, Угорщина, навіть Німеччина. У Болгарії їхні структури працюють із проросійськими партіями. У Словаччині впливають на законодавство про релігійну свободу. У Чехії тиснуть на політиків – депутатів Європарламенту. Як це виглядає? Реєструється громадська організація з нейтральною назвою, на кшталт “Центр захисту сім'ї”, “інститут духовної безпеки”, щось типу такого. Під цим дахом працюють люди, пов'язані з російськими антикультовими колами. Їх пропозиція проста: “Ми допоможемо вам захистити ваше суспільство від сект.” Але реальна мета інша. Створити прокремлівську точку впливу в європейському інформаційному просторі.
Зайти в країну під маскою захисників традиційних цінностей. І почати розхитувати її середину. Це ж класика, друзі.
Організація начебто займається благородною справою. А по факту обслуговує російський наратив типу: “традиційні цінності під загрозою заходу”.
І під цим соусом вербують людей, які стають їх виконавцями в їх брудних справах. Це один з методів, через який росія входить і робить свій вплив в інших країнах. Це є стикання одне з одним людей по вірі.
Розпалювання релігійної ворожнечі. Та дестабілізувати ситуацію в країнах Європи. І за ними стоїть одна й та сама зовнішня сила.
Я вам щойно показав, як російська розвідка використовує антикультову мережу для гібридних операцій у Європі. Франція, Прибалтика, Болгарія, Чехія. Скрізь та сама схема.
А тепер офіційна заява з сайту СБУ. Від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну європейські спецслужби вислали близько 700 російських розвідників, які діяли під прикриттям дипломатичних місій. Наймасштабніші чистки відбулися в Болгарії, де статус персона нон-грата дістали 82 представники російських дипустанов.
У Німеччині вислали 65 осіб, у Польщі – 58, Румунії – 52, Словачані – 39, Нідерландах і Словенії – по 34 та інше. Після втрати мережі під дипломатичним дахом, російські спецслужби переключилися на вербування одноразових агентів з-поміж цивільних у Європі. Зафіксовано 47 випадків звинувачення у шпигунстві на користь Москви у Польщі, 20 в Естонії, 19 у Латвії, 12 у Німеччині та 10 у Сполученому королівстві.
ІРИНА КРЕМЕНОВСЬКА - АГЕНТКА РАЦИРС в УКРАЇНІ
На цьому тлі діяльність української антикультової активістки Ірини Кременовської перестає виглядати як приватна ініціатива. Її зв’язки з російською антикультовою інфраструктурою, її партнерські та публікаційні перетини з antisekta.org та російськими ресурсами, підтримка її діяльності з боку сайту Новопашина (сайту Місіонерського відділу Новосибірської єпархії рПЦ МП), рекомендації нею Олександра Невеєва (російського антикультиста з радикальною антиукраїнською риторикою) та багаторічна спільна участь Кременовської та російських антикультових активістів у кампанії проти міжнародної громадянської платформи «АЛЛАТРА» складаються в той самий механізм: під виглядом захисту суспільства від «сект» і сфабрикованих внутрішніх загроз створюється розкол у суспільстві, тиск на служби, втягування державних службовців і медіа в реалізацію вигідного для Росії інформаційно - правового продукту.
Детально у відео:
Розслідування гібридних спецоперацій Кремля https://youtu.be/kFztm7RJ8Ms?si=Ve36kT68sajyC7Eg
Усі твердження, наведені у статті, базуються на відкритих джерелах, публікаціях, офіційних документах. У контексті триваючої гібридної агресії рф діяльність, подібна до описаної, потребує ретельної перевірки правоохоронних органів.
Усі матеріали наведені виключно в контексті журналістського дослідження та аналізу історичних і сучасних подій. Їх використання не має на меті шокувати або залякувати аудиторію, виправдовувати насильство, розпалювати ворожнечу чи підтримувати будь-які протиправні дії.
Мета матеріалу — дослідити механізми інформаційного впливу, їхнє історичне походження та можливі прояви в сучасному суспільстві.
