Світовий ринок зерна перебуває в дещо вичікувальній позиції – як з боку експортерів, так і імпортерів, що спричинено непростим економічним становищем певних країн, геополітичними конфліктами у світі, перспективами врожаїв основних культур у 2024 р. та величезними запасами зерна у всіх провідних гравців.
Про те, що наразі переживає світовий ринок зерна, що є основними факторами впливу на нього та на що варто очікувати в другій половині року, ми поговорили з Костянтином Кривопустом (Kostiantyn Kryvopust), фахівцем в області міжнародного фінансового права, засновником юридичної компанії Law Office Dr.Kryvopust es Tarsa Consulting .
– З 2019 р. світовий АПК розвивається в складних умовах: Covid-19, світова економічна криза, війна Росії в Україні, воєнний конфлікт між Ізраїлем і Палестиною, загальне загострення геополітичної ситуації. Який поточний стан світового сільського господарства на початку 2024 року та які економічні наслідки? Які особливості ви можете виділити?
– З 2019 року ми спостерігаємо неабияку частку волатильності на ринку – Covid-19, несприятливі погодні умови, війна між Україною та Росією, ізраїльсько-палестинський конфлікт, а тепер і напруга в регіонах Червоного моря. Загалом світове виробництво відреагувало на підвищення цін і зараз ми маємо достатні запаси пшениці, сої та кукурудзи в усьому світі. Більш того, перспективи поточного виробництва в Південній Америці кращі, ніж рік тому, попри несприятливі погодні умови в деяких частинах Бразилії.
На мою думку, найбільшим фактором, і це відбувається прямо зараз, є те, що відбувається в Китаї. Фондовий ринок значно знизився і вказує на те, що китайська економіка перебуває в рецесії. Суттєві цифри знижуються, маржа знижується, і в кінцевому підсумку це буде впливати і вже вплинуло на попит, який, ймовірно, згодом також знизиться. Тож це перший фактор. Також очевидним іншим важливим фактором або, я б сказав, постійним фактором, будуть вибори у 2024 році. У нас буде багато виборів у всьому світі, і я думаю, що всі хвилюються або найбільше говорять про вибори в США у 2024 році. На мою думку, це може мати величезний вплив на ринки зерна залежно від результату виборів.
– Фактор виборів в основному пов’язаний з відносинами між США і Китаєм? Тож якщо є новий президент, і це Дональд Трамп, можуть виникнути якісь перешкоди?
– Так. Усі пам’ятають, що сталося. Тож цього разу ми очікуємо на щось схоже. Відносини між Китаєм і США можуть мати величезний вплив на торгівлю зерном. Не лише для відносин між США та Китаєм, а й для світової торгівлі зерном. Те, що я згадав, полягає в тому, що в основному економіка Китаю на фондовому ринку не йде добре, я вважаю, що це знижує попит, тому що Китай є головним імпортером зерна в усьому світі. Те, що вони роблять, має великий вплив на ринки, або те, що вони не роблять. Але вибори в цілому мають тенденцію бути позитивним фактором для торгівлі зерном, оскільки уряди чи партії, які хочуть бути переобраними, будуть робити все, щоб забезпечити достатні запаси зерна, контролювати ціни на продовольство, що зазвичай стимулює торгівлю. Але, як я вже сказав, вибори в США цього року є винятком.
– Як криза в Червоному морі впливає на торгівлю зерном? Це погіршує ситуацію?
– Дедалі складніша ситуація в Червоному морі теоретично короткостроково сприятиме збільшенню експорту зерна США з Тихоокеанського Північного Заходу.
Але не думаю, що зараз ми бачимо нормальну реакцію ринку щодо ситуації в Червоному морі. В даному регіоні тривають бойові дії, а нафта марки WTI торгується по $73,5 за барель. За нормальних обставин я б сказав, що вона буде торгуватися набагато ближче до $100 за барель, враховуючи важливість Червоного моря з точки зору торговельних потоків та всього іншого.
«Загалом ми бачимо менш відкритий інтерес до сировинних товарів, і фонди не зацікавлені в тому, щоб грати на цьому в довгостроковій перспективі»
Я вважаю, що саме тому ви спостерігаєте, наскільки менше чи меншою мірою впливають на енергетичні ринки події в Червоному морі, ніж можна зазвичай очікувати.
– І, звісно, енергетичні ринки впливають на ринок сировинних товарів і тому немає ефекту підвищення ціни і вони знижуються.
– Так, ситуація в Червоному морі є позитивною для цін, але ми не бачимо очікуваної реакції на ринку. Це досить важлива проблема торгових потоків. Я маю на увазі, що зазвичай через Червоне море проходить 7 млн тонн продукції. Зараз даний показник зменшився приблизно наполовину. Переважно компанії та судновласники змінюють маршрут відправлень.
– Якщо ми заглибимося в ринок зерна, зокрема ринок пшениці, які очікування щодо цін на пшеницю та інші зернові в другій половині сезону? Беручи до уваги економічні питання, вибори, кризу в Червоному морі тощо. Що можна очікувати в цій сфері?
– Якщо розглядати саме ринок пшениці, то Росія залишається головним фактором на цьому ринку. Країна має великі запаси, і вона була агресивним продавцем пшениці. Це очевидно з цін, які навіть останнім часом знижуються. І це залишається головним фактором на ринку пшениці. По-друге, ми очікували, що з новим урядом в Аргентині країна буде дуже агресивним продавцем на світовому ринку пшениці та кукурудзи. І це обмежувало б підвищення цін. Отже, загалом усі фактори вказують на зниження цін на пшеницю.
Окрім цього, світові запаси зерна є високими, особливо в основних регіонах. Зокрема це спричинено тим, що аграрії стримували продаж, а тепер мають великі запаси. При цьому вони чекають на підвищення цін, щоб почати реалізовувати продукцію.
Ще одним важливим фактором формування цін у другій половині поточного року є погода. Попри те, що це не так помітно, але в останні декілька місяців ситуація на ринку була досить непоганою, адже погодні умови в Бразилії не були ідеальними. Водночас ціни знижувалися, попри дефіцит опадів та знижувальні коригування прогнозів урожаю.
«Загалом за умови нормалізації погодних умов у другій половині 2024 р. перспективи виробництва можуть підвищитися і відповідно ціни на пшеницю та кукурудзу знизяться вже в жовтні п.р.»
Окремо також варто згадати про відновлюване дизельне пальне в Сполучених Штатах. Я думаю, що це більше вплине на готівкові ринки, ніж на ф’ючерсні. Розвиток ринку в даному сегменті буде мати значний вплив на базиси сої та соєвої олії, ніж на ф’ючерсний ринок.
– Пропоную поговорити про китайський ринок зерна. Які перспективи Китаю щодо закупівлі пшениці, враховуючи сценарій рецесії? Чи скоротить Китай закупівлі пшениці, кукурудзи та сої, як він буде керувати внутрішнім попитом на цю продукцію та купівельною спроможністю?
– Якщо поглянути на Китай, то за останні шість місяців він закупив дуже багато зерна. Проводилися закупівлі ячменю з Австралії та пшениці з Франції. Він також купував пшеницю SRW у США, кукурудзу в Бразилії. Проводилися закупівлі сої зі США, в основному для резервів. Китай купив стільки соєвих бобів з Бразилії для переробної промисловості, скільки міг. Але, як ви знаєте, бразильські соєві боби не зберігаються, тому для запасів вони купують американські боби, оскільки вони можуть зберігати їх роками без будь-яких проблем. Я б сказав, що Китай провів активну закупівлю зерна раніше для поповнення своїх резервів, і в майбутньому, я думаю, що він буде стежити за економікою на фондовому ринку, і зокрема за галуззю тваринництва, або, якщо бути дуже конкретним, за сегментом свиней у Китаї. Це найбільший фактор. Імпортери будуть відстежувати прибутковість та маржу і купувати лише за потреби.
На папері в Китаї всього вдосталь. Тож я очікую, що китайські імпортери будуть сповільнювати закупівлі та відновлять їх лише в середині жнив, коли в Аргентині збиратимуть урожай кукурудзи пізніше цього року. Я думаю, вони почекають, щоб побачити, як у Бразилії розгортається вегетаційний період кукурудзи сафрінья, перш ніж робити додаткові закупівлі. Враховуючи те, що відбувається, я думаю, що Китай сповільнить закупівлі зерна, і я очікую, що він буде купувати менше, ніж це було в попередні шість місяців.
– Тож це буде певна вичікувальна позиція, чи не так?
– Так.
– Китай вирішив відновити торгівлю з Австралією, щоб запастися ячменем. Як розвиватиметься торгівля між цими двома країнами?
– Думаю, закупівлі ячменю також сповільняться. Але, як ви знаєте, Китай досить чутливий до цін, тому якщо Австралія значно знизить ціни, я думаю, що він втрутиться і знову законтрактує великі обсяги. Хоча, як я казав, Китай уже закупив значні обсяги, тож я думаю, він захоче почекати, щоб побачити, як виглядатиме новий урожай в Австралії.
– Китай в основному буде чекати і дивитися, що робити, що купувати, за якими цінами, чи не так? Як щодо купівлі американської кукурудзи?
– За останні шість місяців ми побачили, що США є «останньою зупинкою» для Китаю з точки зору закупівель зерна. Тому він купує спочатку у всіх інших, перш ніж купувати в США. Китай уникає ринку США настільки, наскільки можливо, і купує лише те, що йому абсолютно необхідно.
«Китай радше купуватиме в когось іншого, ніж у США»
– Як би ви охарактеризували ситуацію на Причорноморському ринку? «Зерновий коридор», який створила Україна, за останніми даними, дозволив експортувати майже такі ж обсяги, як і до війни. Здатен він змінити поточні потоки торгівлі пшеницею чи ні?
– Якщо поглянути на Чорноморський регіон, українське зерно було дуже конкурентоспроможним, і це спричиняло певну напругу між сусідніми країнами. Аграрії заявляють, що українське зерно продають дуже дешево і це зруйнувало їхній ринок. Запаси зерна є досить значними в Румунії, Болгарії, Сербії, Угорщині та Словаччині, і ці країни скаржаться на український імпорт.
Але я думаю, що важливішим фактором у майбутньому буде, і я сподіваюся, що я помиляюся з цим прогнозом, загроза нових атак Росії на портову інфраструктуру України. Україна, як ви сказали, була дуже успішною із «зерновим коридором», який вона створила сама.
«І, на жаль, я думаю, що є ймовірність того, що Росія атакує українські портові потужності, намагаючись обмежити можливості України експортувати зерно»
Це дуже прикро, але дуже ймовірно. Я думаю, що в найближчі пару місяців можуть виникнути збої та тимчасова пауза в поставках українського зерна через воєнні дії.
Окремо варто зазначити, що загалом аграрії не продали достатньо зерна, коли ціни були вищими. Це стосується не лише Причорноморського регіону, але і всього світу. Зараз ціни значно нижчі і всі сидять на запасах. Подібна ситуація спостерігається в Канаді, США, Бразилії та Аргентині. При цьому я вважаю, що австралійські фермери виконали найкращу роботу з точки зору продажу. Але, безперечно, подібна ситуація також справедлива і для Причорноморського регіону. Запасів вдосталь не тільки в Росії, але і в Україні, і в сусідніх країнах. Це буде найбільш обмежуючим фактором для підвищення цін на біржі СВОТ у майбутньому. Аграрії втратили можливість продати, і тепер ми незабаром вступаємо в новий вегетаційний сезон у США. Якщо не буде проблем із виробництвом, ми очікуємо, що обсяги врожаю збільшаться, а ціни знизяться.
– Як ви думаєте, чи почнуть аграрії продавати свій урожай до початку нового сезону, з огляду на поточну ситуацію на ринку та з перспективи того, що нові врожаї будуть високими і їм доведеться позбутися старого врожаю?
– Не всі знаходяться в однаковому становищі. У США, я думаю, фермер продав те, що хотів продати під час збиральної кампанії, а тепер вони можуть зберігати решту та чекати кращих цін. Я не знаю, прийдуть кращі ціни чи ні, але наразі ситуація така.
Також у Бразилії недостатньо потужностей для зберігання або загалом вони відверто менші за обсяги виробництва. Тому аграріям доводиться продавати незалежно від того, подобаються їм ціни чи ні. Це інший сценарій. Донедавна ми спостерігали, як ціни в Бразилії знижуються через це. Хоча нещодавно вони дещо відновилися через занепокоєння щодо майбутнього врожаю. Фермери гальмують продаж. Але зрештою бразильським аграріям доведеться продати свої запаси.
В Аргентині ситуація протилежна. Аргентинські аграрії знають, як зберігати зерно в силосних мішках, і вони роблять це, якщо думають, що економіка або обмінний курс пізніше будуть на їх користь.
Щоб відповісти на ваше запитання, коли фермери будуть продавати, то я думаю, це станеться тоді, коли їм знадобляться гроші на проведення весняної кампанії. Водночас я вважаю, що вони захочуть почекати і подивитися, як пройде вегетаційний сезон у США, перш ніж продавати більші обсяги.
– Те, що ви сказали про Аргентину – там досить складна ситуація з економікою. Новий президент Х. Мілей намагався щось із цим зробити. Що ви можете сказати про аргентинську економіку та ринок зерна, які там перспективи, що може змінитися? І тут слід зазначити, що нещодавно уряд Аргентини думав про підвищення експортних мит, але потім відмовився від цієї ідеї.
– Аргентина перебуває в складній ситуації. Їй потрібні гроші, їй потрібна тверда валюта, долари. Через це уряд має обмежені можливості. Як ви пам’ятаєте, пару місяців тому, коли була передвиборча кампанія, Х. Мілей заявляв, що скасує експортне мито на зерно. Але потім, коли він прийшов на посаду, то зрозумів, що уряду потрібні гроші, і тому він сказав, що їм потрібно підвищити податки, щоб отримати більше доходів. Але це пройшло не дуже добре. Те, що ми бачимо в Аргентині, полягає в тому, що коли обмінний курс, офіційний обмінний курс і неофіційний обмінний курс (вони називають його блакитним доларом) стає високим, тоді аграрії притримують запаси та не продають. Коли спред між офіційним і неофіційним курсом невеликий або менший – починають продавати. Загалом фермери в Аргентині є обережними продавцями, оскільки очікують подальшої девальвації песо. Тому я думаю, що вони не будуть поспішати і продавати все під час збирання врожаю. Але зберігати зерно все одно будуть.
Я думаю, що ще занадто рано говорити про те, спрацюють реформи в Аргентині чи ні. Вони, звичайно, докладають багато зусиль, щоб зменшити субсидії та відкрити ринки. Але в них не так багато варіантів через фінансову ситуацію, в якій перебуває уряд.
«Але ми очікуємо, що Аргентина стане домінуючим гравцем на експортному ринку зерна»
Не обов’язково, що вони продаватимуть під час збирання врожаю, але якщо порівняти Аргентину з новим урядом з Аргентиною з попереднім урядом, я думаю, що частка її на світовому ринку торгівлі зерном збільшиться.
– Які зміни можливі в розрізі експортерів та імпортерів? Які зміни можуть бути в ТОП-5 гравців, чи вони будуть тільки в обсягах?
– Те, що ми бачили в торгівлі зерном, зокрема в торгівлі пшеницею в усьому світі, полягає в тому, що імпортери загалом закуповують лише необхідні обсяги продукції – «з рук до рота». Вони купують лише те, що їм абсолютно необхідно, і чекають стільки, скільки можуть. На це впливають інші проблеми. Зокрема, дефіцит доларів США був одним із факторів. Але повернемося до вашого запитання про те, як виглядатиме обсяг і хто увійде до п’ятірки найкращих гравців. Я очікую, що Аргентина підніметься в рейтингу експортерів, а США, навпаки, дещо втратить позиції. Підвищиться конкуренція за експорт зерна США з Південною Америкою та Причорноморським регіоном. Про потенціал Австралії ще рано говорити, але він, безсумнівно, є.
– Що ви можете сказати про торгівлю зерном у Канаді?
– Я думаю, що в розрізі пшениці та каноли Канада залишиться цікавим гравцем і конкурентоспроможною, щоб зберегти свою частку ринку. За даними статистики, запасів зерна на кінець грудня 2023 року достатньо, щоб Канада залишалась агресивним продавцем.
– Дивлячись на статистику імпорту ріпаку в ЄС, Канада значно зменшила поставки до Європейського Союзу, тоді як більша частина обсягів іде до Китаю. Тобто торгівля з Китаєм активізується?
– На жаль, тут багато пов’язано з політикою. Відносини між Китаєм і Канадою у 2023 році були не найкращими, тому, чесно кажучи, це вплинуло на торгівлю. Тут можна згадати, що в торгівлі ячменем між Китаєм і Австралією також було багато політики. Тож це не унікальна ситуація. Але я думаю, що Китай залишатиметься головним торговим партнером Канади, і не бачу серйозних змін у цьому плані.
