У стінах Європейського парламенту в Брюсселі відбулася міжнародна експертна конференція «Нанопластик: приховані зв'язки та виникаючі ризики», присвячена одному з найменш помітних, але потенційно найнебезпечніших видів сучасного забруднення. Захід об'єднав науковців, експертів і громадських діячів для обговорення того, як нанопластик впливає на здоров'я людини, природні екосистеми та глобальні процеси.
Організаційну підтримку конференції надали депутат Європейського парламенту Ондржей Кнотек та Глобальний дослідницький центр «АЛЛАТРА».
Відкриваючи захід, Ондржей Кнотек привітав учасників і представив міжнародний склад спікерів. Серед них — голова ініціативи «Духовні дипломати», радник Президента США Дональда Трампа пастор Марк Бернс, президентка Міжнародної громадянської платформи «АЛЛАТРА» Марина Овцинова, а також експерти Глобального дослідницького центру «АЛЛАТРА»: біохімік Олександр Масний, геологиня Анна Котляр, фахівець із прикладної математики доктор Кара, хімічний інженер доктор Джон Ан і професор Антоніо Рагуза, який першим науково підтвердив наявність мікропластику в плаценті людини.
Особливу увагу учасників привернув виступ пастора Марка Бернса. Він зазначив, що людство традиційно реагує на небезпеки, які можна побачити власними очима, однак найбільшу загрозу дедалі частіше становлять саме невидимі фактори.
За його словами, саме представники «АЛЛАТРА» звернули його увагу на проблему нанопластику, після чого ця тема стала одним із напрямів його міжнародної діяльності у сфері духовної дипломатії.
Пастор пояснив, що нанопластик складається з надзвичайно дрібних пластикових частинок, розміри яких вимірюються нанометрами. Через свої мікроскопічні розміри вони практично непомітні, легко потрапляють у навколишнє середовище і можуть проникати всередину живих організмів.
Він нагадав, що хоча пластик тривалий час вважався універсальним матеріалом завдяки своїй дешевизні, міцності та практичності, він не зникає після використання. З часом великі пластикові вироби руйнуються, перетворюючись спочатку на мікропластик, а потім — на ще дрібніший нанопластик.
Саме цей етап викликає особливе занепокоєння, адже такі частинки можуть проходити крізь клітинні мембрани, потрапляти у кровообіг і накопичуватися в різних органах людини.
За словами Марка Бернса, результати сучасних досліджень уже свідчать про виявлення пластикових частинок у крові, легенях, печінці, плаценті та навіть тканинах головного мозку людини. Це, на його думку, означає, що проблема давно перестала бути виключно екологічною й безпосередньо стосується здоров'я людей.
Окремо він звернув увагу на масштаби щоденного контакту людини з нанопластиком. Такі частинки вже знаходять у питній воді — як бутильованій, так і водопровідній, у морепродуктах, кухонній солі, овочах, фруктах, домашньому пилу та повітрі.
Джерелами їхнього утворення стають пластикові пляшки, упаковка, автомобільні шини, синтетичний одяг під час прання та будь-які пластикові вироби, що піддаються нагріванню або тривалому впливу сонячного світла.
Виступаючи перед учасниками конференції, пастор наголосив, що сучасна наука поки що лише починає вивчати довгострокові наслідки такого впливу. Водночас уже наявні дослідження вказують на можливий зв'язок нанопластику із запальними процесами, клітинними ушкодженнями, порушенням роботи гормональної системи, окремих органів і кишкового мікробіому.
Ще одним фактором ризику він назвав здатність нанопластику переносити на своїй поверхні токсичні речовини — важкі метали, пестициди та інші стійкі хімічні сполуки, доставляючи їх безпосередньо до клітин організму.
Окремий блок виступу був присвячений можливому впливу нанопластику на головний мозок. Посилаючись на результати окремих досліджень, Марк Бернс зазначив, що існують дані про здатність таких частинок долати гематоенцефалічний бар'єр, який природно захищає центральну нервову систему.
Не менш важливим він назвав факт виявлення пластикових частинок у плаценті людини, що, на думку дослідників, свідчить про можливість впливу ще до народження дитини.
Крім потенційних ризиків для здоров'я людини, пастор звернув увагу й на екологічні наслідки. За його словами, нанопластик поширюється всіма ланками харчового ланцюга, впливає на морські екосистеми, ґрунти, рослинність та мікроорганізми, від яких залежить продуктивність сільського господарства.
Він також наголосив, що існуючі побутові системи очищення води й повітря здебільшого не розраховані на ефективне затримання наночастинок. Після потрапляння до живих тканин їх практично неможливо видалити, а переробка пластикових відходів не здатна усунути вже накопичений у навколишньому середовищі нанопластик.
На завершення Марк Бернс закликав розглядати проблему нанопластику як спільний виклик для всього людства, незалежно від державних кордонів, політичних чи релігійних поглядів.
За його словами, лише широке міжнародне співробітництво, розвиток науки та підвищення обізнаності суспільства допоможуть знайти ефективні рішення цієї проблеми.
📺 Повний запис конференції: «Нанопластик: приховані зв'язки та виникаючі ризики | Європейський парламент, Брюссель»
https://youtu.be/NPoDD3-e-GY
Матеріал підготували волонтери громадянської платформи «АЛЛАТРА».
