Ця історія розіб’є вам серце. Вона про силу любові, про сміливість, яка народжується з болю, і про те, як жахливі обставини можуть забрати найдорожче.
Розділ 1: Народження Надії
Ліро, швидше, викликай швидку! Я народжую, - закричала тітка Роджина, її голос сповнений болю і тривоги.
Люба, тримайся, вони вже їдуть, - тітка Зоя схвильовано тримала Роджину за руку.
Через 30 хвилин приїхала швидка допомога, забравши тітку Роджину до лікарні. Народжувала вона 7 годин. І ось настав довгоочікуваний момент. Всі навколо почули крик новонародженої.
Вітаю, у вас дівчинка, - сказала акушерка.
Слава Богу, дівчинко моя, - щасливо промовила Роджина.
Це свята дитина, я це відчуваю, - додала акушерка.
Так розпочалася історія.
—
Розділ 2: Життя в Містечку Надії
Мандей народилася в містечку Надія, де було 15 церков, і кожна сім’я ходила до церкви щонеділі. Назва міста відображала його дух. Місцевий священик часто казав: "Поки надія з нами рветься, доти наше серце б’ється".
Батьки назвали її Мандей, бо вона народилася в понеділок. Її несамовиті зелені очі відображали цілий ліс, сповнений надії. Смуглява шкіра, ластовиння, русяве волоссячко, і сивий чубчик — все це робило її унікальною. Люди думали, що вона проклята, бо народилася з сивим волоссям, але Мандей любила свою унікальність, попри те, що інші говорили їй фарбувати чубчик.
—
Розділ 3: Дружба, Що Стане Долею
У віці 8 років Мандей зустріла Рона — хлопчика з білосніжною шкірою і карими очима, який не міг ходити. Вони стали кращими друзями, підтримували один одного, грали на фортепіано і дивилися фільми. Вони були чудовим поєднанням. Разом вони пережили багато пригод, навіть тікали від поліції, коли вкрали пачку кульок для дня народження тітки Роджини.
У 13 років їхня дружба стала ще міцнішою. Рон навіть зробив стрічку з написом "Forever Monday" для них обох. Вони могли розмовляти 24/7, і, здавалося, їхні почуття стали ще глибшими.
—
Розділ 4: Перемога Над Випробуваннями
27 вересня, Рон і тітка Меліса відвідали лікаря. Лікар Франц сказав, що є надія, що Рон зможе ходити. Для цього потрібна була операція в іншому місті. Мандей вмовила свою матір поїхати разом з Роном. Нарешті, після двох тижнів вмовлянь, тітка Роджина погодилася.
Після тижня в дорозі вони прибули до будинку на горі. Операція пройшла успішно, і тепер Рона чекала реабілітація. Мандей була з ним весь час. Незважаючи на булінг у новій школі, вони підтримували один одного.
—
Розділ 5: Любов і втрата
День перед трагедією:
18 квітня, напередодні дня народження Рона, вони розмовляли про природу, життя та космос. Їхня дружба за ці роки стала чимось значно глибшим. Рон ніжно взяв руку Мандей і сказав:
Мандей, я кохаю тебе.
Я теж тебе кохаю, - прошепотіла Мандей, відчуваючи як її серце наповнюється теплом.
Це був їхній перший поцілунок – ніжний, сповнений чистоти і щирості. Мандей відчула, що цей момент змінить її життя назавжди. Вони вирішили бути разом, як пара, відчуваючи незламний зв’язок між ними.
День народження Рона:
Наступного дня, на день народження Рона, Мандей прийшла до нього і сказала, що бажає зустрічатися з ним. Рон нічого не відповів, а лише поцілував її. Їхнє святкове приготування було наповнене щастям і радістю, але цей день приніс не тільки святкування.
Згубна зустріч:
О 18:00 вся сім’я зібралася на дворі у чудовому гуморі. Але раптово з’явилися Мрак і Захар, двоє хлопців зі школи, які завжди були задираками. Мрак і Захар приїхали на велосипедах, тримаючи в руках заряджені пістолети. Їхні обличчя виражали злобу і ненависть.
Мрак, син поліцейських, завжди відчував, що йому все дозволено. Захар, син депутата, був таким же зухвалим і безстрашним. Вони вважали, що можуть робити що завгодно без наслідків.
Трагедія:
Рон на візку наїхав на мене, - кричав Мрак, виправдовуючи своє злісне рішення прийти зі зброєю.
Це брехня! - закричав батько Рона, Жан, захищаючи сина.
Хлопці не слухали. Вони почали погрожувати Рону, а Жан взяв вила і став перед ними.
Відійдіть, або я вас вдарю! - кричав Жан.
Але Мрак і Захар лише посміялися. Холоднокровно вони вистрілили в Жана, і він упав на землю. Шок і жах охопили всіх присутніх. Мати Рона також була застрелена, коли спробувала захистити сина.
Останній бій:
Мрак і Захар підійшли до Мандей, штовхаючи її і погрожуючи. Вони говорили про жорстокі плани, і це зламало серце Рона. Він більше не міг дивитися на те, що відбувається, і зібравши всі свої сили, кинувся на них.
Рон повалив хлопців на землю, і вони разом з ним впали з гори. Це був останній відчайдушний акт любові і самопожертви. Вижити з такої висоти не вдалося нікому.
—
Розділ 6: Пам'ять про Рона
Пройшло п'ять років. Мандей живе далі, але не може забути Рона. Вона має хлопця і друзів, але спогади про Рона завжди з нею. Вона пам'ятає його лагідні слова: «Я кохаю тебе», і це нагадує їй про справжню любов і дружбу, які залишаються в її серці назавжди.
Мандей стискає браслет з написом «Forever Monday» і шепоче: «Рон, я ніколи не забуду тебе. Ти завжди будеш у моєму серці, мій найдорожчий друг і любов». Сльози беззвучно котяться по її щоках, нагадуючи про те, що любов і біль завжди йдуть поруч.
Щоразу, коли вона дивиться на захід сонця, вона відчуває, як Рон поруч з нею. Його пам'ять живе в кожному подиху вітру, в кожній краплі дощу. І хоча її серце розбите, вона знає, що їхня любов була справжньою, і це дає їй сили жити далі.
Так закінчується історія Мандей – історія про любов, самопожертву і незабутній біль.
