Не бійтеся своїх бажань - вони не ворог,
Не тінь, не слабкість і не помилка твоя.
Вони немов вогонь, що гріють серце й розум,
Це зліт, який придушує юрба.
Хтось скаже " Стій, не можна, це не варто",
Накреслять межу і замкнуть в слова.
Та це лише ланцюг, який кують стандарти,
Це клич системи - не суть, не права.
Мрій не соромся, навіть диких й дивних,
І не ховай їх глибше, то не гріх.
Бо саме в них - твоє все справжнє, сильне,
Що відрізнить тебе від копії і усіх.
Ти мрій якщо тебе й не розуміють,
Навіть коли сміються в слід й кричать.
Ти просто йди, дороги стають вільні,
Для тих, хто вміє починати і мовчать.
Про наслідки не думай - їх лиш страх малює,
Аби тримати в клітці із причин .
Та серце твоє завжди добре чує,
Ти створений щоб жити, бо такий один.
Життя твоє, а не чужий сценарій,
У нім ти автор і головний герой.
Відмова кожна від себе, завжди зупинка,
Це крок назад, знов мрію обійшов.
Руйнуй шаблони, що в думки вїдались,
Відкинь " Не можна", те що чув роки.
Бо істина проста, що хочеш, те отримай,
Мрій, вір, і роби кроки до мети.
Бо ти й бажання , цільне й не роздільне,
Як вітер й небо, хвиля й океан.
Усе можливо, якщо страх здолати,
Бути готовими до здійснення бажань.
Верещако Сергій.
