Друкарня від WE.UA

Чи керуеш ти своїм життям?

Коли ти перестаєш бути пасажиром свого життя

Я довго думав, що життя — це щось таке, що зі мною відбувається.

Воно просто йде, а я намагаюся встигати, терпіти, пристосовуватися. Як пасажир у автобусі: сидиш, дивишся у вікно і сподіваєшся, що водій знає, куди їде.

А потім одного дня мене наче вдарило:

«А що, якщо я вже давно не пасажир? Що, якщо я сам за штурвалом, просто дуже довго робив вигляд, що його немає?»

Ця думка змінила для мене майже все.

Коли ти вважаєш себе пасажиром — ти можеш лише скаржитися: «чому так дорого», «чому так боляче», «чому все так несправедливо».

Коли ти розумієш, що ти — пілот, то питання стає іншим: «Куди я сам веду своє життя? І чому я досі тримаю курс, який мені не подобається?»

Це не красива мотивація. Це іноді дуже незручно.

Бо визнати, що ти сам тримаєш штурвал — означає взяти відповідальність за те, куди ти летиш. За свої стосунки. За свої гроші. За свій біль. За те, що ти терпиш уже багато років.

Але є й інша сторона.

Коли ти сідаєш за штурвал, з’являється щось дуже важливе — відчуття, що ти можеш повертати. Навіть якщо спочатку курс незрозумілий і руки тремтять.

Я почав з малого.

Почав слухати тіло, коли воно кричало. Почав говорити «ні», коли раніше мовчав. Почав припиняти робити те, що висмоктувало мене. І поступово життя почало змінюватися. Не за тиждень. Не за місяць. Але воно почало змінюватися в тому напрямку, який я сам обрав.

Тому я тепер часто питаю себе і людей навколо:

Ти досі почуваєш себе пасажиром?

Або ти вже відчуваєш, як твої руки лежать на штурвалі — просто досі боїшся ним скористатися?

Я не знаю, скільки людей готові зараз сісти за штурвал.

Але я точно знаю, що ті, хто це робить, вже ніколи не повертаються назад у крісло пасажира.

А ти?

Де в твоєму житті ти досі почуваєш себе пасажиром?

І що було б, якби ти хоч трохи взяв керування в свої руки?

Напиши в коментарях, якщо хочеться.

Може, саме сьогодні хтось з нас вперше відчує, що штурвал уже давно в його руках.

Дякую, що читали цю серію.

Якщо ви досі тут — значить, у вашій річці теж щось ворушиться.

Може, вже час?

Статті про вітчизняний бізнес та цікавих людей:

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Kodex Pilot
Kodex Pilot@Nexus

Дивлюся на світ і жахаюся

25Довгочити
355Перегляди
7Підписники
На Друкарні з 18 березня

Більше від автора

  • Пам’ятник Булгакову знесли. А про що ми насправді не хочемо говорити?

    Знесли пам’ятник Булгакову. Чому саме зараз? Чи це справжнє переосмислення історії, чи чергова спроба відволікти людей від війни і корупції? Чесні роздуми про небезпеку переписування минулого. (Читати далі)

    Теми цього довгочиту:

    Роздуми
  • Чому саме зараз влада заговорила про виплати і демобілізацію?

    Чому саме зараз влада заговорила про виплати і демобілізацію? Чи це турбота, чи чергова маніпуляція? Жорсткі роздуми про психологію управління суспільством під час війни. (Читати далі)

    Теми цього довгочиту:

    Роздуми
  • Чому я постійно порівнюю себе з іншими?

    Чому ми постійно порівнюємо себе з іншими і відчуваємо себе невдахами? Як соціальні мережі посилюють цей механізм і що відбувається, коли ми перестаємо оглядатися на чужі життя. (Читати далі)

    Теми цього довгочиту:

    Роздуми

Це також може зацікавити:

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Це також може зацікавити: