Включення 592 цитованих джерел робить цей звіт одним із найповніших відкритих синтезів з цього питання.
Звіт Глобального дослідницького центру АЛЛАТРА «Нанопластика. Систематичний аналіз ризиків для здоров'я людини, екосистем та навколишнього середовища»
ДЖЕРЕЛО: https://allatra.org/press-release/nanoplastics-report-risks-human-health-ecosystems-environment
Вашингтон, округ Колумбія, 23.04.2026 — Глобальний дослідницький центр АЛЛАТРА, міжнародний аналітичний центр, що базується в США, оголошує про випуск нового науково-аналітичного звіту «Нанопластика. Систематичний аналіз ризиків для здоров’я людини, екосистем та навколишнього середовища». Робота розповсюджується за ліцензією CC BY 4.0 та призначена для використання науковою спільнотою, регуляторними органами, політичними установами та широкою громадськістю. Публікації присвоєно DOI: https://doi.org/10.65849/agrc.report.mnp.2026.04001, вона доступна на веб-сайті Центру.
Звіт «Нанопластика. Систематичний аналіз ризиків для здоров’я людини, екосистем та довкілля» унікальний тим, що виходить за рамки даних про масштаби забруднення пластиком чи окремі шкідливі наслідки. Він допомагає прояснити центральне питання: що саме робить нанопластики такими активними у взаємодії з живими системами, включаючи людський організм.
У звіті показано, що проблема полягає не лише в обсязі пластику в навколишньому середовищі, а й у тому, що, розпавшись на мікро- та наночастинки, пластик ефективно змінює свої властивості та поведінку. Ці властивості дозволяють пластиковим частинкам взаємодіяти з білками, клітинними мембранами, тканинами та захисними бар'єрами організму. З цієї причини у звіті пропонується розглядати нанопластики не як пасивний «пластиковий пил», а як новий клас антропогенних частинок з власною фізико-хімічною активністю.
Що робить нанопластики небезпечними для живих систем
Згідно зі звітом, коли пластик переходить до мікро- та нанорозмірів, його властивості принципово змінюються. Збільшується його питома площа поверхні, зростає його здатність адсорбувати забруднюючі речовини та біомолекули, а роль поверхневого заряду, ζ-потенціалу та міжфазних взаємодій стає більш вираженою. Наприклад, коли пластикові частинки зменшуються до нанорозмірів, їхня питома площа поверхні різко збільшується. Теоретичні оцінки показують, що один пластиковий фрагмент діаметром приблизно 1 мм за масою може відповідати приблизно одному трильйону наночастинок розміром близько 100 нм. Водночас їхня загальна площа поверхні збільшується в десятки тисяч разів. Це значно підвищує їхню реакційну здатність та біологічну взаємодію. Саме цей перехід робить проблему нанопластику не лише екологічною, але й біофізичною.
У звіті наголошується, що мікро- та нанопластики зараз виявляються не лише в океанах та на сміттєзвалищах, але й у повітрі, ґрунтах, сільськогосподарській продукції, питній воді та продуктах харчування. Для людини це означає постійний вплив через їжу, воду та вдихуване повітря. Частинки такого малого розміру здатні взаємодіяти з епітеліальними бар'єрами, клітинними мембранами, імунною системою та внутрішньоклітинними структурами. У звіті особливо підкреслюється здатність нанопластиків долати складні біологічні бар'єри, включаючи кишковий, гематоенцефалічний та плацентарний бар'єри.
У публікації особливий акцент робиться на механізмах, які вже підтверджуються сучасними експериментальними та клінічними даними: формування білкової корони, оксидативний стрес, мітохондріальна дисфункція, порушення бар'єрних функцій, запальні реакції та змінена взаємодія між частинками та клітинами. У звіті також розглядаються потенційні наслідки для нервової, серцево-судинної, імунної, репродуктивної, дихальної та опорно-рухового апаратів, а також ризики для пренатального та постнатального розвитку.
«Мета цього звіту — встановити точнішу наукову основу. Цей звіт являє собою спробу консолідувати фрагментовані наукові дані в єдину карту ризиків та пріоритетів досліджень. Нанопластики вимагають не лише вимірювання, але й глибшого розуміння їхньої фізико-хімічної природи та того, як вони взаємодіють з білками, мембранами, бар'єрами та екосистемами. Ми вважаємо, що вивчення електричних властивостей та потенційної архітектури внутрішнього заряду нанопластиків може стати ключовим напрямком для майбутніх стратегій зменшення ризиків», — сказав доктор Джон Ан, провідний автор звіту та член Науково-консультативної та дослідницької ради Глобального дослідницького центру АЛЛАТРА.
У звіті також розглядається вплив мікро- та нанопластику на екосистеми. Ці частинки можуть накопичуватися в ґрунтах, взаємодіяти з кореневими системами рослин та ґрунтовою мікробіотою, переміщатися по харчових ланцюгах та брати участь у процесах біоакумуляції та біомагніфікації. В окремих розділах розглядається їхній вплив на лісові екосистеми, комах-запилювачів, птахів, морське життя та біосферні процеси.Наукова новизна: чому вивчення електричних властивостей нанопластиків може бути ключем до їх розуміння
Один розділ звіту присвячено електричним властивостям нанопластиків. У науковій практиці для опису поведінки частинок часто використовується ζ-потенціал — параметр, пов'язаний із зарядом на межі розділу частинок з рідким середовищем. Однак автори звіту ставлять глибше питання: чи достатньо цієї характеристики для повного розуміння електричної природи нанопластиків?
У звіті сформульовано дослідницьку гіпотезу щодо можливої внутрішньої або підповерхневої електричної організації нанопластиків. Іншими словами, увага зосереджена не лише на поверхневому заряді, а й на тому, чи може сама частинка мати складнішу «архітектуру заряду», включаючи внутрішні заряди, пастки заряду, дипольні структури або електретоподібні стани.
Ця гіпотеза важлива не тому, що вона вже пропонує готове технологічне рішення. Її значення полягає в іншому: вона переосмислює саму проблему. Питання вже не лише в тому, «Як можна виявити та кількісно визначити нанопластик?». Воно також стає таким: «Чи можемо ми зрозуміти, чому вони взаємодіють з живими системами саме так, і чи можна зменшити їхню біологічну реактивність у майбутньому?».
З цієї причини у звіті пропонується розглянути заряд, властивості поверхні та внутрішню електричну організацію частинок як перспективний напрямок для майбутніх досліджень. Якщо частина шкідливої взаємодії нанопластиків визначається їхніми електричними властивостями, то розуміння цих властивостей може стати основою для нових підходів до зменшення ризиків.
Практичні висновки та рекомендації звіту
Серед напрямків оцінки та зменшення ризиків, пов'язаних з мікро- та нанопластиком, у звіті виділено наступне:
розробка порівнянних міжнародних стандартів для вимірювання мікро- та нанопластику;
вивчення поверхневого заряду, ζ-потенціалу, формування білкової корони та електрокінетичних властивостей наночастинок;
оцінка довгострокового впливу нанопластику на здоров'я людини та екосистеми;
дослідження потенційних фізичних та біофізичних підходів до зниження біологічної активності існуючих нанопластиків;
встановлення міжнародної дослідницької співпраці в масштабах, порівнянних з найбільшими науковими ініціативами минулого.
У звіті зазначається, що традиційний підхід до боротьби із забрудненням пластиком — збір, сортування, переробка та механічне очищення навколишнього середовища — є недостатнім для вирішення проблеми вже утворених мікро- та нанофракцій. Після того, як пластик розкладається до цих розмірів, повністю видалити його з біосфери стає практично неможливим. Тому поряд зі скороченням викидів та покращенням моніторингу необхідні нові дослідницькі програми для пом'якшення шкідливої взаємодії між нанопластиком та живими системами.
«Ми вважаємо, що питання нанопластику потребує не фрагментарної відповіді, а міжнародної наукової програми. Це питання не лише екології, а й медицини, біофізики, токсикології, кліматології та громадського здоров’я», — додала Кароліна Гронова, співавтор звіту та член Науково-консультативної та дослідницької ради Глобального дослідницького центру АЛЛАТРАНанопластика як тема міжнародного наукового діалогу
Щоб привернути увагу до зростаючої загрози мікро- та нанопластику як невидимої, але дедалі небезпечнішої форми забруднення, що виходить за рамки традиційних екологічних та громадських проблем, Глобальний дослідницький центр АЛЛАТРА за підтримки члена Європейського парламенту Ондрея Кнотека організував конференцію, присвячену нанопластику, у Європейському парламенті 24 лютого 2026 року. Серед доповідачів на конференції були представники Глобального дослідницького центру АЛЛАТРА зі США, Ізраїлю, Німеччини та Чеської Республіки.
А. Рагуза, Й. Кара, О. Кнотек, М. Бернс, М. Овцинова, Й. Ан, А. Котляр та А. Масни в Європейському парламенті під час конференції «НАНОПЛАСТИК: ПРИХОВАНІ ЗВ’ЯЗКИ ТА НОВІ РИЗИКИ», 24 лютого 2026 року
Звіт «Нанопластика. Систематичний аналіз ризиків для здоров’я людини, екосистем та довкілля» доступний для громадськості за адресою:
https://allatra.org/global-research-center/publications/agrc.report.mnp.2026.04001
DOI:
https://doi.org/10.65849/agrc.report.mnp.2026.04001#нанопластик
Про Глобальний дослідницький центр АЛЛАТРА
Глобальний дослідницький центр АЛЛАТРА — це спеціалізований дослідницький центр, що проводить науковий аналіз глобальних екологічних, кліматичних та соціальних процесів. Центр працює відповідно до Allatra IPM USA 501(c)(3), функціонує на волонтерських засадах, не отримує фінансування від іноземних урядів та публікує свої матеріали у відкритому доступі для наукових установ, регуляторних органів, ЗМІ та широкої громадськості.
Показували: DC NEWS NOW, FOX 44, FOX 2, Associated Press, NBC 4, NBC 8, ABC 8, ABC 33, CBS 8, CBS 42 та інші.
З питань преси, будь ласка, зв’яжіться з нами за адресою info@allatra.org
