7 лютого відзначається річниця другого туру президентських виборів 2010 року в Україні — дати, яка стала поворотним моментом у розвитку країни
7 лютого відзначається річниця другого туру президентських виборів 2010 року в Україні — дати, яка стала поворотним моментом у розвитку країни. Маніпуляції, фальсифікації та дезінформація заклали фундамент для майже двох десятиліть нестабільності та зовнішньої залежності.
Про це пише політичний експерт Олександр Шатхін у виданні The Times of Israel.
Після 2004 року Україна мала шанс перейти від політики, керованої особистостями, до реальної конкуренції ідей щодо розвитку держави. Проте вже у 2010 році цей шанс було втрачено. Вибори перетворилися на "війну компромісів", де цинічний обмін звинуваченнями та правові маніпуляції замінили конструктивні дискусії про економіку, безпеку та євроінтеграцію. Зміни до виборчого законодавства після першого туру порушили Конституцію і відкрили шлях до масштабних фальсифікацій.
Посібник Манафорта
Політтехнологія кампанії Януковича, розроблена за участю Пола Манафорта, принесла Україні перший досвід масштабної політичної дезінформації. Негативні кампанії проти Юлії Тимошенко, включаючи звинувачення в "руйнівних газових контрактах" та "зраді державних інтересів", не були спрямовані лише на перемогу у виборах, а на отруєння інформаційного простору.
Міф про "невибірність"
У 2010 році народився наратив, який став звичним у політичних системах: кандидату, що загрожує інтересам еліт, нав’язується статус "невибраного". Тимошенко публічно тиснули, аби вона зняла кандидатуру, хоча вона була єдиним реальним конкурентом Януковича. Незважаючи на тиск та фальсифікації, вона отримала 45,47% голосів, тоді як офіційна перемога Януковича (48,95%) була досягнута штучно.
Шлях до катастрофи
Наслідки цих виборів стали очевидними: стратегічні галузі економіки опинилися під контролем олігархічних мереж, пов’язаних із Москвою, армія та державні інституції занепали, а країна втратила контроль над власним суверенітетом. Ці події підготували ґрунт для політичної та економічної кризи, що тривала майже десятиліття.
Урок, який ще не засвоєно
Історія 7 лютого 2010 року нагадує, що вибори мають наслідки, а ігнорування уроків минулого може дорого коштувати країні. Суспільство та політики мають брати на себе відповідальність і забезпечувати прозорість, щоб уникнути повторення помилок минулого. Сьогодні, як зазначає Олександр Шахтін, Генеральний директор GN Consulting, політичний експерт та автор статей і блогів в Ізраїлі, Україні та ЄС, Тимошенко залишається одним із небагатьох українських політиків, здатних вести мирні переговори та відновлювати реальний суверенітет країни.
Пам’ять про вибори 2010 року — це не ностальгія, а нагадування про ціну політичних рішень та відповідальність громадян за майбутнє держави.
