На шляху додому чи в перерві. Вам може сподобатися
Всі вже знають про користь сенсорного заземлення (grounding, earthing) для заспокоєння нервів і покращення самопочуття. Багато хто виходять босоніж помацати траву, пісок чи землю, практикують усвідомлену ходьбу босоніж, дозволяють собі пройтись калюжами під час дощу чи навіть вибігти взимку на свіжий сніг.
Це чудово, коли ви живете в приватному будинку і можете вийти босоніж просто з ґанку на галявинку. А що робити, коли ви живете в місті, і до найближчої ділянки трави чи землі вам діставатися щонайменше півгодини?
Про що не всі ще здогадуються, так це про те, що пройтись босоніж міськими вулицями працює так само добре. Відчути тепло шорсткого асфальту, приємну прохолоду плитки, гладкість бруківки, стимулюючу гостроту камінців чи сенсорних смуг переходів. Бо тут важлива саме активація сенсомоторних зон, а чим саме їх активувати — справа вторинна.
Зараз світом розповсюджується мода на зручне й корисне "босе" взуття. Якщо ви вже зробили перший крок у м'які босоногі туфлі, зробіть і наступний – просто босоніж 😉
Дозвольте своїй стопі відчути поверхню та рухатися так, як вона задумана природою. Бодай на п'ять хвилин.
Тож спробуйте бодай на п’ять хвилин скинути босоніжки чи вилізти з кросівок просто на вулиці. Вам може сподобатися :) Важливо не стояти на місці, а йти, тільки так досягається потрібна динамічна стимуляція. (І тому екстремальні техніки типу стояння босоніж на дощечках з цвяхами працюють гірше).
Босоніж на вулиці – це:
Насамперед, відчуття. Взуті ноги – сліпі й глухі. Дозвольте їм відчувати різноманітні поверхні, до чого вони й призначені.
Сенсорна стимуляція, яка веде до заспокоєння і відчуття комфорту, "всюди як удома".
Послання іншим: "Я маю волю й сміливість бути собою, а не просто так, як звично і заведено". Не всупереч нормам. Просто так, як мені зручно.
Це мінус одна залежність в житті. "Можу взуватися, а можу й ні, мені чудово й босоніж".
Це сигнал своїм, таким самим людям, які люблять торкатися тротуарів.
Це плюс одне задоволення від найпростіших речей.
І все це абсолютно легко і безкоштовно. Не треба шукати спеціального місця. Роззуйтесь і неспішно пройдіться п'ять хвилин там, де ви є, щоб відчути це.
Якщо цікаво дізнатися більше про те, як зручніше і приємніше ходити босоніж — 👉 читайте оцей мій довгочит 👣. Там все, що вам треба знати про босоніжність :)
Як працює сенсорне заземлення?
Ні, не завдяки електричному заземленню, його ефекти не підтверджені. (Хоча якщо ходити босоніж, ви й правда ніколи не битиметесь статичною електрикою об клямки дверей чи інших людей).
Головна дія — це аферентна стимуляція, нейромодуляція вегетативної нервової системи та регуляція коркової активності.
Тактильні імпульси від підошов активують відповідну сенсорну ділянку мозку. А ділянка це велика, така сама, як для долоней, і у взутих людей вона хронічно недовантажена.
Активація таламуса та соматосенсорної кори гасить патологічні кола тривожного збудження і повертає увагу у тут-та-тепер.
Зростає вагусний тонус (активність блукаючого нерва), що переводить організм із режиму «бий/біжи» у стан спокою. Знижуються частота серцевих скорочень і рівень кортизолу.
Центральна нервова система стабілізує свої ритми, знижуючи загальне рівневе перезбудження.
Ви здивуєтесь, наскільки покращать ваш психоемоційний стан прості регулярні прогулянки босоніж. А почати дуже легко: спробуйте бодай на п’ять хвилин скинути босоніжки чи вилізти з кросівок просто на вулиці, там, де ви є, і пройтися. Вам може сподобатися :)
Бонус для тих, хто дочитали досюди
Що то за обсесія з тими босими ногами, навіщо виходити назовні босоніж, тим більше в місті? Ось навіщо (ваші причини можуть йти в іншому порядку).
Відчуття. Яскраві, різноманітні. Підошви – це такі долоні, вони мають таку ж (величезну) кількість чутливих нервів і таку ж (чималу) сенсомоторну зону кори. У взутті все це хронічно недонавантажене, і мозкова активність через це страждає. Так от, відчуття. На початку вони будуть гострими, інтенсивними, навіть подеколи болісними. Тут легко налякатися і зупинитися. Але ті, хто разом з гостротою ловлять і приємність (або трохи мазохістичні), проходять той перший місяць адаптації, і далі гострота стишується, а приємність збільшується.
Як вже сказано вище – комфорт, зручність, заспокоєння. Взуття, навіть найзручніше (і тим більше типове) обтяжує, тисне, натирає, парить. Босоніж завжди легше, стопи рухаються вільно й гнучко. А ще підошви – це наша єдина зона, якою ми постійно торкаємось світу. Босоніж ми торкаємось його по-справжньому, і це, з одного боку, створює відчуття відкритості й незахищеності. Але з іншого, коли в цю відкритість нас не б'ють (а нас не б'ють), виникає відчуття безпеки "всюди, як вдома". Ну й чисто фізіологічно, додаткова сенсорна стимуляція перерозподіляє зони збудження в мозку і стишує тривожну активність.
Баланс і координація. Правильно ходити босоніж треба перевчитися, це не так, як у взутті. І тоді міняється не тільки хода, а й постава, від стоп до голови, і дихання, і рухи. Все раптом починає ставати і рухатись природним чином – без тривалих візитів до спортзалу чи до фізіотерапевта. Ну й мозок, отримуючи додаткову тактильну інформацію, краще керує всім цим. Літнім людям спеціально рекомендують ходити босоніж, щоб компенсувати сенсомоторну деградацію. Але вам не обов'язково чекати на похилий вік, чим раніше – тим краще.
Загальне здоров'я. Найперше, це здоров'я шкіри та нігтів ніг. На свіжому повітрі вони стають такими ж, як шкіра і нігті рук, без додаткового догляду, самі (тільки на підошвах шкіра щільніша). М'язи і кровообіг ніг стимулюються. Це профілактика пласкостопості, лімфостазу й варикозу. Імунна система постійно в тонусі, обробляючи дрібні подряпини на стопах, тож хвороби минають легше. Плюс постійний масаж всіх активних точок на підошвах, не треба окремо ходити на процедури типу су-джок.
Єднання з природою (для езотериків). Природа ж – вона не тільки на природі, місто – це теж частина того ж світу. Всі оті енергії, вібрації, духи, стихії, сили, егрегори (місто має свою душу, і воно в цілому любить своїх мешканців). Контакт з землею, очищення енергетики, відновлення балансу полярностей, робота з Муладхарою тощо. Все це працює ж не тільки десь в лісі чи на траві. Це працює всюди. І чого б тоді не користуватися цим постійно?
Ще детальніше — 👉 читайте мій інший довгочит про життя босоніж 👣.
