іноді треба дозволяти собі сердитись
загалом це погана звичка, яка швидко заходить у глухий кут. ну, якщо ти сердишся без вагомих на те підстав
ти весь час перевіряєш себе: а це часом не ти щось зробив не так? ну, якщо хтось, на твій погляд, щось робить не так
я взагалі вважаю це стовідсотковою гарантією — від помилок. ну, шукати власні помилки, перш ніж приймати рішення стосовно чужих
а може навіть гарантією від конфліктів
ну, тому що сердитись і нічого при цьому не робити — це прямий шлях до якоїсь хвороби. наприклад, виразки (наприклад, шлунку)
отож стрілки треба весь час переводити на себе. самовиховання — то найвдячніша педагогіка
а тоді одного разу ти сердишся. ну, коли знаєш, що є за що
