я люблю писати ні про що
(насправді це таке вибачення, що пишу я виключно про себе — адже зовсім необов’язково, що комусь мої думки цікаві)
отож, я довго вагався, чи виходити мені сьогодні на прогулянку. справа в тому, що в повітрі висіло якесь невирішене питання, а я ніяк не міг вхопити його за хвіст
прогулянка в поміч, як то кажуть — хоча заледь не одразу я перечепився за щось поглядом (я ж і кажу, що підвішені питання — то серйозно:)
а тоді пішли інсайти. може це трохи перебільшено, але я люблю, коли щось прояснюється (особливо, коли це саме те, що висіло в повітрі)
як то кажуть, емоціями я поділився, а от думками… не дуже то й хочеться. занадто вони вже особисті, як то кажуть!
коротше, добудував я свій логічний ланцюжок: етика, романтика, секс і знову етика
все це дуже умоглядно, може навіть заштучно, але завжди мене чомусь цікавило. гендер сюди не потрапив, одразу кажу, ну, тому що яке він має відношення до етики? так, хіба що до гедонізму
так, і щодо естетики — можна сказати, нею я й закінчив. як то кажуть, повернув початкову рівновагу)
